26 квітня 2020 року Україною та всім світом відзначався Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу, встановлений  Генеральною Асамблеєю ООН з метою підвищення обізнаності суспільства про довгострокові наслідки цієї жахливої техногенної катастрофи.

В інформаційних матеріалах Українського інституту національної пам’яті ключовими тезами заходів до Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську катастрофу у 2020 році визначено:

• Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до непоправних медичних, економічних і соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.
• На той час керівництво Радянського Союзу проголосили гласність і відкритість. Однак надзвичайна ситуація на ЧАЕС засвідчила фальшивість гасел. Розуміючи, що екологічна катастрофа такого масштабу матиме негативні наслідки для комуністичного режиму, керівництво СРСР обрало курс на її замовчування. Уся інформація про Чорнобильську катастрофу одразу опинилася під ідеологічним контролем КПРС і КГБ.
• Чорнобильська трагедія засвідчила неготовність державної верхівки підпорядкувати політичні інтереси гуманістичним цінностям життя і здоров’я людей. Щоб продемонструвати, буцімто ніякої небезпеки радіації̈ немає, партійне керівництво не відмінило першотравневу демонстрацію. На Хрещатик за п’ять днів після аварії вивели сотні тисяч людей, в тому числі школярів. Наступного дня всі газети рясніли парадними повідомленнями. Тим часом на вкрай обережні поради від міністра охорони здоров’я щодо заходів безпеки спромоглися аж 9 травня!
• Українська діаспора після аварії на ЧАЕС виявили високу громадянську позицію та активність у світі. Вона організовувала демонстрації, готувала звернення до урядів західних держав, збирала матеріали про трагедію. Закордонний провід Української головної визвольної ради у вересні 1986 року доклав значних зусиль, аби питання Чорнобиля внести на розгляд ООН.
• Чорнобильська катастрофа стала одним із каталізаторів розпаду СРСР. Спроби Москви приховати правду про її наслідки, недостатні заходи безпеки і допомоги потерпілим похитнули віру в “гуманність” комуністичної ідеї навіть у найлояльніших прихильників. Радянська влада продемонструвала кричущу безвідповідальність за долі людей.
• У період після аварії посилилися екологічні та національно-демократичні рухи, передусім в Україні. 26 квітня 1988 року в Києві відбулася перша несанкціонована демонстрація під гаслами – “Геть АЕС з України”, “УКК – за без’ядерну Україну”, “Не хочемо мертвих зон”, “АЕС – на референдум”, “Промисловість, землю, воду – під екологічний контроль”, “Кожному – персональний дозиметр”. У багатьох регіонах, як на сході, так і на заході, люди виходили на акції протесту проти будівництва нових і експлуатації старих атомних електростанцій. Саме навколо проблеми ядерної катастрофи формувалися перші громадські організації, які перетворилися в політичну силу, наприклад, “Зелений світ” і Союз “Чорнобиль”.

Більш докладно: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/informaciyni-materialy-do-richnyci-avariyi-na-chornobylskiy-aes

На підставі інформаційних матеріалів Українського інституту національної пам’яті в листі Донецького ОБЛІППО було рекомендовано провести 24, 27 квітня 2020 року в закладах освіти області тематичні дистанційні уроки за  курсами «Я досліджую світ», «Я у світі» (початкова школа); «Природознавство» (5-й клас), «Вступ до історії» (5-й клас); «Біологія» (6-9 класи), «Фізика» (9-й клас); «Історія України» (11-й клас), «Громадянська освіта» (10-й клас), «Біологія і екологія» (10-11 класи); «Фізика» (11 клас).

Було ініційовано комунікаційні кампанії в соціальних мережах з метою пропаганди екологічно безпечної поведінки.

Організаторам виховної роботи запропоновано провести онлайн-конкурси та вікторини, під час яких здобувачі освіти можуть підвищити рівень власної екологічної культури, за зразком: https://forms.gle/1heAmTdPdFaPw9ZB9.

На Чорнобиль журавлі летіли,

З вирію вертались навесні.

Як сніжниця, попелище біле

Розвівалось в рідній стороні.

Там згоріли гнізда і гніздечка,

Поржавіла хвоя і трава,

Журавлина крихітна вервечка

Напиналась, наче тятива.

Не було ні стогону, ні крику,

Тільки пошум виморених крил.

Журавлі несли печаль велику,

Наче тінь невидимих могил.

Не спинились птиці на кордоні,

Де сягає атомна яса,

І дивився батько з-під долоні,

І ридала мати в небеса.

На Чорнобиль журавлі летіли,

З вирію вертались навесні...

Дмитро Павличко