16 жовтня 2025 року в межах Всеукраїнської науково-практичної конференції «Ідентичність. стійкість. боротьба: проблеми національно-патріотичного виховання та ветеранського розвитку в умовах сучасних викликів» для вчителів предмета «Захист України» відбулася секція «Освіта для безпеки: інтегрований курс „Захист Україниˮ як парадигма нової свідомості молоді», спрямована на обговорення актуальних питань національно-патріотичного виховання молоді, методик викладання інтегрованого курсу та предмета «Захист України», а також пошук шляхів підвищення якості освіти в контексті формування оборонної свідомості учнів.

Захід проходив у змішаному форматі на базі ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (м. Київ) під модерацією Олександра Коваленка, завідувача відділу нормативно-правового забезпечення освітньої діяльності та атестації педагогічних кадрів, та Ганни Щербиніної, методистки відділу менеджменту закладів дошкільної, загальної середньої та професійної освіти Донецького ОблІППО.

Привітали учасників секції проректорка з навчальної роботи та економічних питань Тетяна Колган, та ветеран російсько-української війни, завідувач відділу менеджменту закладів дошкільної, загальної середньої та професійної освіти Донецького ОблІППО Олександр Кобихно.

Серед доповідачів були представники вищих військових освітніх закладів, ветерани російсько-української війни, науковці, учителі-практики, які ділилися досвідом та результатами роботи з виховання патріотизму, громадянської відповідальності та готовності молоді захищати державу.

Так, Юрій Гикало, начальник факультету підготовки спеціалістів Військової розвідки та Сил спеціальних операцій Військової академії (м. Одеса), кандидат наук з державного управління, полковник, окреслив ключові виклики, що стоять перед системою вищої військової освіти України, зокрема: відсутність єдиної державної програми формування національної свідомості молоді; відокремленість вищих військових освітніх закладів від загального процесу національно-патріотичного виховання; недостатній рівень взаємодії між військовими й цивільними освітніми установами тощо.

Як перспективний шлях вирішення цих проблем, доповідач запропонував створення єдиної державної програми виховання в системі освіти, що охоплюватиме всі ланки – від школи до університету. Важливою умовою реалізації цієї програми, на його думку, є інтеграція вищих військових навчальних закладів у спільний виховний процес із цивільними закладами освіти.

Учитель предмета «Захист України» Лиманського ліцею № 1 Лиманської міської ради Донецької області Роман Тихий у доповіді наголосив, що впровадження проєктних і дослідницьких робіт є дієвим інструментом підвищення якості освіти, особливо в умовах дистанційного навчання. Самі ці види робіт сприяють розвитку критичного мислення, самостійності учнів, формують уміння ухвалювати рішення та виховують почуття громадянської відповідальності.

Учитель поділився прикладами ефективних форм роботи, серед яких – використання інтерактивних платформ, відеоінструкцій, симуляційних ігор, методів «Займи позицію», «Прес» та ін. Такий підхід, за його словами, дозволяє урізноманітнити освітній процес, зробити його динамічним, практико орієнтованим і наближеним до реальних життєвих ситуацій.

Особливу увагу Роман Тихий приділяє проєктній дослідницькій роботі, у межах якої учні проводять як історичні, так і сучасно-практичні дослідження. Серед тем – «Роль українських військових формувань у Другій світовій війні», «Історія розвитку української армії», «Військова тактика та стратегія Збройних сил України», «Роль цивільного населення у захисті країни», «Сучасні загрози національній безпеці України», «Евакуація населення в надзвичайних ситуаціях», «Надання першої домедичної допомоги в умовах бойових дій», «Основи мінної безпеки», «Самозахист та самооборона» тощо.

Олексій Корочанський, учитель предмета «Захист України» Опорного закладу освіти «Білогородський ліцей № 1» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області,  наголосив на важливості наскрізного компонента патріотичного виховання, яке має пронизувати як навчальний процес у школі, так і позашкільну роботу з учнями. Виховання патріотизму не може обмежуватися лише окремими заходами чи уроками – воно має стати частиною шкільного середовища, впливати на формування світогляду, ціннісних орієнтирів і поведінки дітей. Особливе місце у такій роботі слід відводити вшануванню сучасних героїв-захисників України, національних традицій і символів, підтримці зв’язку поколінь, аби допомогти молоді усвідомити свою відповідальність за майбутнє держави.

Ветеран російсько-української війни, молодший сержант, учитель предмета «Захист України» Маріупольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 47 Маріупольської міської ради Донецької області Євген Давиденко у доповіді «Інтеграція досвіду ветерана у викладання предмета «Захист України»: від теорії до формування свідомого захисника» підкреслив, що навчання має виходити за межі теорії і спиратися на реальний бойовий досвід. Він наголосив, що головне завдання сучасного уроку «Захист України» – не лише дати знання, а й сформувати психологічну стійкість, уміння діяти в стресових ситуаціях, розвивати критичне мислення, командну взаємодію та відповідальність. Педагог поділився методикою практичного навчання за сценаріями, що передбачають військово-тактичні ігри, розбір реальних бойових кейсів і тренування з домедичної допомоги. Давиденко наголосив, що інтеграція досвіду ветеранів в освітній процес є стратегічною необхідністю для формування свідомих громадян і зміцнення національної стійкості України.

Євгеній Боковенко, учитель предмета «Захист України» Сосницького ліцею ім. О. П. Довженка Сосницької селищної ради Чернігівської області, у своїй доповіді «Організація освітнього процесу з навчального предмета «Захист України» на базі навчального осередку: моделі, методи та практичний досвід» розповів про ефективні підходи до створення сучасного освітнього середовища для військової підготовки учнів. Він наголосив, що важливим є забезпечення якісної матеріально-технічної бази, яка дозволяє поєднувати теоретичну підготовку з практичним відпрацюванням навичок. Учитель представив модель організації занять у спеціалізованих класах: лекторіях, кімнатах для відпрацювання навичок домедичної допомоги, поводження зі зброєю та використання безпілотних систем, а також у приміщеннях, обладнаних для занять в умовах укриття. Євгеній Боковенко підкреслив, що оновлення навчальної бази значно підвищує ефективність освітнього процесу, сприяє формуванню у старшокласників практичних умінь і відповідального ставлення до виконання громадянського обов’язку – захисту України.

Наприкінці зустрічі регіональний тренер учителів предмета «Захист України» Андрій Дубяга, методист відділу національного виховання, позашкільної та громадянсько-історичної освіти Донецького ОблІППО, анонсував другу хвилю навчання педагогів Донеччини, яке стартує вже через тиждень.

Отже, секції «Освіта для безпеки: інтегрований курс „Захист Україниˮ як парадигма нової свідомості молоді» стала чудовим майданчиком для обміну досвідом, де викладачі військових освітніх закладів, ветерани російсько-української війни та вчителі-практики об’єдналися навколо спільної мети – забезпечити українську молодь якісними знаннями про захист України. Водночас хочеться вірити, що ці знання й надалі слугуватимуть лише теоретичною основою, а не практичною необхідністю.

З матеріалами спікерів можна ознайомитися за покликанням, з фотоматеріалами – у теці.