Цього тижня, 22.09–26.09.2025 року, відбулося підвищення кваліфікації для вчителів історії, предмета «Захист України»; педагогів-організаторів закладів загальної середньої та позашкільної освіти, кураторів (педагогів-вихователів, культорганізаторів); учителів закладів загальної середньої освіти, які забезпечуватимуть реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти на першому (адаптаційному) циклі базової середньої освіти (галузь «Фізична культура»); асистентів учителів закладів освіти, які здійснюють навчання учнів з особливими потребами за інклюзивною та індивідуальною формами для забезпечення реалізації Державного стандарту базової середньої освіти; учителів інтегрованого курсу соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі, які забезпечують реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти (7 клас, базове предметне навчання), та вчителів пілотних (9-х) класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти в другому циклі базової середньої освіти (базове предметне навчання, 9 клас) у 2025/2026 навчальному році.

Підвищення кваліфікації педагогів у Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відкриває перспективи для подальшого розвитку освітнього процесу в регіоні. Серед основних напрямів є:

1. Інтеграція цифрових технологій в освітній процес

Упродовж двох тижнів підвищення кваліфікації з теми «Візуальні студії на уроках історії» вчителі історії розглядали різноманітні теми, присвячені візуальним студіям як напряму сучасного погляду на історію, а також типи й види візуалізацій на уроках; опрацьовували можливості графічних організаторів у практиці вчителя історії і те, як їх ефективно використовувати на різних етапах уроку. Особливу зацікавленість у слухачів викликали питання використання коміксів і мемів на уроках громадянської та історичної освітньої галузі, їх освітній потенціал, особливості створення та роботи з ними.

Отримані навички дозволять учителям створювати дидактичні матеріали у формі презентаційного відеоролика, інформаційного / інтерактивного плаката, інфографіки, колажу, мультимедійного плаката, коміксу до вивчення програмових тем з історії України, всесвітньої історії.

 

2. Сучасні виміри національного та військово-патріотичного виховання

2.1. Протягом підвищення кваліфікації з теми «Формування військово-патріотичної готовності учнівської молоді до захисту України» вчителі предмета «Захист України» ознайомились із сучасними мобільними технологіями, використанням моделей змішаного навчання, а також цифровими інструментами для створення якісного та цікавого уроку під час дистанційного та змішаного навчання. Увагу було приділено опрацюванню ефективних технологій, опису особливостей їх реалізації в педагогічній діяльності з урахуванням специфіки підготовки та професійних нахилів слухачів.

Завдяки отриманим знанням учителі предмета «Захист України» зможуть адаптувати власну педагогічну ідею (методи, прийоми роботи) до специфіки навчальних тем і вікових особливостей учнів.

2.2. Підвищення кваліфікації з теми «Сучасний вимір національного виховання в Україні» було спрямовано на підвищення рівня наукових знань і вдосконалення фахової майстерності педагогів щодо теоретичних і практичних засад сучасного національного виховання в Україні з урахуванням сучасних соціокультурних, політичних та освітніх реалій. Слухачі отримали практичні знання щодо впровадження інтерактивних форм виховання (проєктної діяльності, ігрових методик, цифрових інструментів) для зацікавлення учнів у національній тематиці; оновили знання та вміння з ефективного використання цифрових технологій у вихованні. 

Матеріали, опрацьовані педагогами-організаторами закладів загальної середньої та позашкільної освіти, кураторами (педагогами-вихователями, культорганізаторами), стануть у пригоді в процесі формування громадянської відповідальності в учнівської молоді, усвідомлення своїх прав і обов’язків, готовності до активної участі у житті громади та держави.

3. Актуальні тренди в післядипломній освіті

Упродовж двох тижнів підвищення кваліфікації з теми «Стратегії оцінювання та визначення рівня навчальних досягнень учнів на уроках історії» педагоги аналізували нормативні документи з оцінювання в сучасній школі, визначали потребу оновлення нормативної бази з оцінювання та ведення шкільної документації. Учителі історії приділили увагу видам оцінювання, зокрема формувальному та його потенціалу під час дистанційного навчання, визначили особливості оцінювання групової і проєктної діяльності на уроках історії; відпрацювали вимоги та структуру компетентнісно орієнтованих завдань, сильні і слабкі приклади стимулів для навчання, практику їх створення та вироблення дескрипторів для їх оцінювання.

Отже, здобуті знання та навички дозволять учителям історії застосовувати в практичній діяльності свою фахову компетентність з оцінювання.

4. Нова українська школа – простір освітніх можливостей

4.1. У межах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти вчителі фізичної культури, які працюватимуть з учнями першого (адаптаційного) циклу, під час підвищення кваліфікації ознайомилися із сучасними мобільними технологіями, використанням моделей змішаного навчання, цифровими інструментами для створення якісного та цікавого уроку фізичної культури під час дистанційного навчання.

Отримані вміння дозволять адаптувати власну педагогічну ідею (методи, прийоми роботи) до специфіки навчальних тем, вікових особливостей та індивідуальних потреб учнів 5-6 класів Нової української школи.

4.2. Протягом підвищення кваліфікації асистенти вчителів закладів освіти, які здійснюють навчання учнів з особливими освітніми потребами за інклюзивною та індивідуальною формами для забезпечення реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, систематизували знання про роботу команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП у ЗЗСО на рівні базової середньої освіти; особливості партнерської взаємодії вчителя й асистента вчителя та практику спільного викладання; удосконалили знання з оцінювання результатів роботи та розробки індивідуальних програм розвитку для здобувачів освіти з ООП. Окрема увага приділялась обговоренню складних кейсів та пошуку спільних рішень щодо використання інтерактивних технологій та кейс-методик.

5. Базове предметне навчання в НУШ: нові обрії

Підвищення кваліфікації для вчителів ЗЗСО, які забезпечують реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти в другому циклі базової середньої освіти (соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь: інтегрований курс соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі) було спрямоване на впровадження принципів Нової української школи в середню освіту відповідно до вимог Державного стандарту. Слухачі ознайомились із сучасними методами формування в учнів предметних і ключових компетентностей, а також проаналізували систему та загальні критерії оцінювання їхніх результатів навчання. Увагу було приділено питанням розвитку агентності учнівства, аналізу психофізіологічних особливостей розвитку учнів 7–9 класів, що дало змогу педагогам глибше зрозуміти потреби та мотивацію учнів цього віку.

Здобуті знання педагоги зможуть використовувати для створення безпечного освітнього середовища, проєктування освітньої діяльності на уроках інтегрованого курсу соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі відповідно до принципів універсального дизайну в умовах дистанційного навчання.

6. НУШ 9.0: досвід, інновації, успіх

Підвищення кваліфікації з теми «НУШ 9.0: досвід, інновації, успіх» для 61 вчителя пілотних (9-х) класів закладів освіти, які забезпечуватимуть реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти у 2025-2026 навчальному році, було спрямовано на розгляд ключових аспектів викладання у 9 класі НУШ, опрацювання європейських рамок ключових компетентностей та обговорення актуальних питань щодо компетентнісного підходу у викладанні.

Учителі української мови та літератури отримали відповіді на питання, зокрема як зробити сучасний урок динамічним і живим завдяки інноваційним практикам; як залучити учнів до читання та аналізу тексту; як упроваджувати активне навчання, що мотивує учнів, робить їх активними учасниками, а не пасивними слухачами. Особливу увагу було приділено тонкощам оцінювання – учителі засвоїли інструменти, що дозволяють об’єктивно та всебічно досліджувати результати навчання.

Учителі зарубіжної літератури опрацювали інноваційні практики, які орієнтують освітній процес на активну діяльність учня, міждисциплінарність і розвиток ключових компетентностей; дізналися про умови та шляхи формування наскрізних умінь на уроках зарубіжної літератури; засвоїли, що сучасне оцінювання має бути не лише інструментом контролю, а й важливим засобом формувального впливу на освітній процес.

Учителі мистецтва отримали практичні поради щодо впровадження інтегрованих підходів у викладанні предмета, деталізували аспекти оцінювання за групами результатів навчання учнів 9 класів, а також обговорили інноваційні методики, які сприяють розвитку творчого потенціалу учнівства. Слухачі опанували кейси з реалізації мистецької освітньої галузі, зокрема щодо форм і методів зі збереження культурної спадщини та повернення історичної пам’яті, а також казкотворчих технологій.

Учителі іноземних мов зосереджували увагу на аспектах формування наскрізних умінь здобувачів освіти; ознайомилися з теоретичними засадами та практичними підходами до розвитку критичного мислення, креативності, комунікації та співпраці учнів і учениць; зрозуміли, як інтегрувати наскрізні вміння у мовний курс. Слухачі опанували цифрові інструменти, що допомагають робити уроки інтерактивними, мотивуючими й більш наближеними до потреб сучасного здобувача освіти; навички ефективного застосовування онлайн-ресурсів для створення цікавих навчальних матеріалів; техніки формувального оцінювання та особливості розробки зрозумілих критеріїв та чеклістів, що допомагають відслідковувати поступ здобувачів освіти і спрямовувати їхній розвиток.

Під час тренінгів учителі математики, фізики та інформатики мали змогу опрацювати практичні вправи, спрямовані на мотивацію учнів, розвиток рефлексії та емоційну стабілізацію. Ці навички є ключовими для створення сприятливої атмосфери в класі та підвищення ефективності навчання.

Опрацювання спільних проєктних завдань у групах дозволило слухачам інтегрувати знання з різних предметів і сформувати комплексні компетентності та наскрізні вміння, що є яскравим прикладом отримання досвіду ефективної співпраці та обміну ідеями.

Учителі історії, правознавства та громадянської освіти здійснили аналіз потенціалу об'єктоорієнтованого навчання, зосередившись на необхідності учнів спостерігати за довколишнім світом і надбаннями, які для них близькі (територіально і ментально); опрацювали актуальні питання ефективного використання онлайн-ресурсів і застосунків; обговорили принципи викладання громадянської освіти та правознавства, дотримання яких спрямовує здобувачів освіти на набуття предметних і ключових компетентностей; відпрацювали вимоги та структуру компетентнісно-орієнтованих завдань, практику їх створення на вироблення дескрипторів для їх оцінювання.

Керівники закладів загальної середньої освіти опрацювали ключові новели нормативно-правового забезпечення організації освітнього процесу, європейські рамки ключових компетентностей, основи управління класом для ефективної взаємодії. Особлива увага була приділена темі ведення внутрішньої ділової документації та цифровим інструментам, що допомагають оптимізувати рутинну управлінську роботу та урізноманітнювати освітній процес.

Учителі підприємництва і фінансової грамотності ознайомилися з особливостями реалізації соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі в другому циклі базової середньої освіти, дізналися про особливості викладання предмета, опрацювали особливості оцінювання результатів навчання та використання штучного інтелекту для персоналізації навчання, з’ясували психологічні аспекти викладання курсу «Підприємництво і фінансова грамотність».

Увага вчителів соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі була спрямована на опанування сучасних методів навчання, орієнтованих на активну участь учнів і учениць, розвиток критичного мислення, творчих здібностей та навичок співпраці. Під час навчання педагоги ознайомилися із цифровими технологіями для професійної діяльності, що дозволить кожному виконувати комплексні завдання в цифровому середовищі, та обговорили питання оцінювання – спільно опрацьовані характеристики компетентнісно орієнтованих завдань та етапи створення ефективних та об’єктивних інструментів оцінювання. Здобуті компетентності дозволять у подальшому створювати інтегроване й адаптивне освітнє середовище, яке відповідає потребам і рівню підготовки учнівства та вимогам мінливого світу.Учителі технологій ознайомилися з особливостями впровадження принципів міждисциплінарного підходу, розвитку компетентнісного потенціалу учнів і учениць під час вивчення предметів технологічної галузі та формування наскрізних умінь на кожному з етапів проєктування; удосконалили навички реалізації проєктно-технологічної діяльності за допомогою сучасного цифрового інструментарію, що сприятиме розвитку критичного мислення, творчості, умінню ефективно співпрацювати; опрацювали інструменти оцінювання навчального поступу учнівства.

Учителі природничої освітньої галузі сфокусували увагу на ключових аспектах сучасного викладання, яке забезпечує не лише передачу знань, а й формування в учнів необхідних для життя вмінь. Вони детально опрацювали питання, як перетворити навчальний процес із засвоєння інформації на розвиток життєво важливих компетентностей та як запроваджувати міжпредметну інтеграцію і застосовувати для вирішення реальних проблем знання, отримані на уроках. Під час практичних робіт учителі вчилися створювати проєктні та дослідницькі завдання, застосовуючи STEM-підходи; опановували сучасні цифрові ресурси та платформи для підвищення ефективності планування дистанційних уроків; проаналізували кейси інтеграції цифрових технологій та інструментів ШІ для візуалізації складних природничих процесів та проведення віртуальних лабораторних робіт.

Підвищення кваліфікації вчителів пілотних (9-х) класів закладів освіти стало важливим кроком для професійного розвитку педагогів та впровадження ефективних методик викладання. Отримані знання і навички дозволять вчителям не лише передавати інформацію, а й формувати в учнівства ключові компетентності, необхідні для успішного життя в сучасному світі; сприятимуть покращенню якості освітнього процесу та створенню більш цікавого й ефективного середовища для учнів 9 класів НУШ.

Отже, підвищення кваліфікації педагогів є одним із ключових інструментів для забезпечення безперервного та якісного освітнього процесу в умовах війни, реалізації ідей Нової української школи. Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти відіграє важливу роль у підготовці фахівців, які здатні працювати в нових реаліях, застосовувати інноваційні підходи та ефективно управляти освітніми процесами в умовах кризи.