Українська мова – це не лише система правил, а й жива пам’ять народу, простір ідентичності, творчості та єднання поколінь. Саме таку ідею поклали в основу масштабного телемосту «Мова – код нації», який проведено між обласним освітнім хабом «Донеччина» (м. Київ)  та хабом «Покровський код» міста Покровськ (м. Дніпро). До заходу долучилося понад 200 освітян області, зокрема в очному форматі учасники локації Лиманської ТГ при Освітньому хабі «Донеччина» (м. Київ), хаби Соледарської ТГ «Центр підтримки цивільного населення “Соледар: дорога додомуˮ» (м. Київ, м. Дніпро), викладачі та студенти Донецького національного технічного університету (м. Дрогобич).

Захід став справжнім інтерактивним мовним альманахом, у якому сучасний український правопис, граматика, сленг, неологізми та навіть емодзі перетворилися на захопливий інструмент комунікації та пізнання. Атмосфера живого діалогу, творчості та гумору вкотре довела, що українська мова сьогодні –  сучасна, динамічна й напрочуд актуальна.

Учасників телемосту привітав Ігор Гаєвий, директор департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації; Олена Барабанова, ректор Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Світлана Гарна, проректор з інноваційної та методичної роботи Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;  Любов Воротинцева, начальник відділу освіти Покровської міської ради. Пролунали слова про важливість збереження спадщини, розвитку сучасної української мови та ролі педагогів у формуванні культури молодого покоління.

Програма заходу була побудована у форматі цифрового альманаху, який складався з п’яти тематичних розділів: «Правописний вишкіл», «Граматика без болю», «Сленг-батл», «Неологізми нашого часу» та «Мова символів». Кожна сторінка презентувала учасникам новий погляд на українську мову як живий організм, що постійно розвивається.

Під час «Правописного вишколу» учасники пригадали ключові зміни Українського правопису, дізналися про повернення історичних мовних форм, фемінітивів, особливостей написання іншомовних слів і складних конструкцій. Інтелектуальна руханка з правописними завданнями перетворила повторення мовних норм на веселу й динамічну гру, у якій учасники охоче реагували оплесками та жестами.

Не менш жвавим виявився блок «Граматика без болю». Учні й учениці разом із педагогами пригадували особливості вживання числівників, відмінювання географічних назв і мовні нюанси, які часто викликають труднощі навіть у дорослих. Формат інтерактивних вправ допоміг легко й невимушено засвоїти складні граматичні теми.

Справжній емоційний сплеск викликав «Сленг-батл», під час якого вчителі та молодь добирали до сучасного сленгу українські літературні відповідники. «Крінж», «хайп», «рофлити», «шерити» та інші популярні слова стали приводом для щирого сміху та дискусій про те, як змінюється сучасна комунікація. Учасники дійшли спільного висновку, що сленг не руйнує мову, а лише відображає нові реалії та потребу поколінь бути почутими.

Окрему увагу організатори приділили неологізмам, які народжуються під впливом сучасних подій. Учасники аналізували слова, що вже стали частиною українського інформаційного простору, навчалися правильно писати популярні іншомовні запозичення та виправляли мовні помилки в мемах. Цей блок не лише продемонстрував гнучкість української мови, а й нагадав про її здатність швидко реагувати на виклики часу.

Фінальна сторінка альманаху – «Мова символів» – відкрила учасникам несподіваний погляд на комунікацію через емодзі та піктограми. Відомі поетичні рядки Володимира Сосюри, Ліни Костенко та Андрія Малишка учні й учениці розшифровували за допомогою символів, переконуючись, що прагнення людини передавати емоції і сенси через знаки існує з давніх-давен.

Завершення телемосту стало особливо зворушливим. Учасники поділилися думками про те, що саме заберуть із собою після цієї зустрічі: любов до рідного слова, нові знання, натхнення, гордість за українську мову та усвідомлення її сили.

Дякуємо Покровській громаді, усім, хто долучився до організації та проведення телемосту, за ініціативність, креативність та позитивну атмосферу зустрічі. Телеміст довів: мова – це наш характер, пам’ять, гумор, стійкість і зв’язок між поколіннями. Головне – це той код, який об’єднує українців незалежно від відстаней. Чекаємо на подальші зустрічі!

За інформацією відділу мовно-літературної та мистецької освіти