«Виховувати людину – означає визначати долю нації», – зазначав схиархимандрит Іоанн. Як відомо, одним із засобів формування свідомого громадянина, що ідентифікує себе як українець, є використання етнографічного матеріалу в навчально-виховному процесі. Але, на жаль, у небагатьох освітніх закладах Донеччини викладається курс «Українознавство».

Тому, зважаючи на велике значення національно-патріотичного виховання, відділ української мови та літератури пріоритетним напрямком роботи у 2017 році визначив здійснення моніторингу інтеграції українознавчого компонента в чинний державний стандарт.

Саме цьому питанню був присвячений захід для методистів та керівників предметно-методичних комісій учителів української мови та літератури, що зібрав у Слов’янську філологів майже з усіх куточків нашої області.

Круглий стіл «Освітня домінанта сучасного філолога: інтеграція українознавчого компонента в навчально-виховний процес» відкрила завідувач відділу української мови та літератури Донецького облІППО, заслужений учитель України Байдаченко Т. С., підбивши підсумки діяльності за 2016 рік та анонсувавши методичні заходи 2017 року в царині проблеми.

Доцент кафедри української мови та літератури Донбаського державного педагогічного університету, кандидат філологічних наук Горбачук Д. В. у своїй доповіді висвітлив шляхи можливої співпраці вищих і загальноосвітніх навчальних закладів у сфері етнографічних досліджень, а також ознайомив учасників з інформаційними джерелами.

Педагоги області представили досвід інтеграції українознавчого компонента в урочну, позакласну, проектну, індивідуальну, гурткову діяльність тощо.

Надзвичайно багатоплановою в реалізації цього напрямку є діяльність методичної служби м. Маріуполя (промовець Романюк С. І), творчим є підхід до розв’язання проблеми навчально-виховного комплексу № 1 м. Покровська (промовець Чурак С. М.).

Про науково-дослідницьку діяльність у сфері українознавства розповіли Єсіпова В. І. (м. Лиман), Бабенко О. А. (м. Слов’янськ), Дрозд О. М. (м. Добропілля).

Худяк Н. Т. (м. Новогродівка) познайомила з медіацентром, що працює в школі, Косолап О. О. (м  Селидове) – із системою інтегрованих уроків.

Українознавчий компонент у роботі вчителя-словесника засобами дистанційного навчання охарактеризували Янченко О. М., Літвінова Т. В. (Мар’їнський р-н), а Нікітіна Т. Ю. (м. Мирноград) описала досвід розробки та використання дорожньої карти на основі навчальних програм з української літератури та українознавства в межах реалізації Стратегії школи.

Цікавою та різноманітною є практика впровадження українознавчого компонента на уроках мови та літератури. Свої творчі здобутки представили Рудь Н. І. (м. Вугледар), Перфілова  Н. С. (Волноваський р-н), Сидоренко С. М. (Покровський р-н).

Заслуговує на увагу й позакласна робота українознавчого спрямування, про яку розповіли Плахута А. П. (Олександрівський р-н), Зубатюк Н. А. (м. Костянтинівка), Полішко Н. В. (Костянтинівський р-н).

Щиро дякуємо всім учасникам діалогу!

Це тільки перший захід із низки запланованих у світлі проблеми. Зокрема, розпочалося формування виставки методичних матеріалів педагогів Донеччини з інтеграції українознавчого матеріалу в навчально-виховний процес на сайті відділу української мови та літератури (http://viddilukrfilolog.wixsite.com/nova-mova).

Із матеріалами круглого столу можна ознайомитися за посиланням: http://viddilukrfilolog.wixsite.com/nova-mova/integraciya-ukrayinoznavstva. 

Дивитись фоторепортаж...