17 жовтня 20205 року в межах Всеукраїнської науково-практичної конференції «Ідентичність. Стійкість. Боротьба: проблеми національно-патріотичного виховання та ветеранського розвитку в умовах сучасних викликів» проведено секцію «Інноваційні практики та цифрові технології в національно-патріотичному вихованні», де говорилося про те, як інновації та цифрові інструменти допомагають утверджувати патріотизм, як через мову, літературу, мистецтво, історію тощо можна виховувати стійкість, любов до рідної землі, шану до свого народу та відкритість до світу. 

Роботу  секції модерували Ігор Ціко, завідувач кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти, та Вікторія Щербатюк, завідувачка відділу мовно-літературної та мистецької освіти Донецького ОблІППО. 

З вітальним словом до учасників конференції звернулася ректорка Донецького ОблІППО Олена Барабанова, яка наголосила, що патріотизм починається з освіти, із серця вчителя, з кожного уроку, на якому педагоги виховують любов до України, а також висловила віру в те, що конференція стане простором єдності, натхнення й упевненості, що сила нашої держави – в освічених, свідомих і духовно стійких громадянах. 

Спікерами секції були вчителі-практики, методисти, викладачі інституту, які поділилися з присутніми своїм педагогічним досвідом із використання інновацій і цифрових практик для національно-патріотичного виховання сучасного учня.

Про інноваційні практики, які допомагають формувати життєві компетентності, та ШІ як розумного помічника вчителя говорив Георгій Бойко, директор Сушківської гімназії Козельщинської селищної ради Полтавської області. Спікер наголосив, що виховання – це складник педагогічних технологій, які покликані розвивати патріотизм та креативність. 

Олена Александрова, учителька зарубіжної літератури Великоновосілківського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів № 2 Великоновосілківської селищної ради, у своїй доповіді наголосила, що саме художні тексти зарубіжної літератури слугують потужним інструментом для інтеграції загальнолюдських та національних цінностей, формуючи свідомого громадянина, здатного інтегруватися у світову спільноту, розуміти інших, але зберігати власну культурну ідентичність. Спікерка окреслила сучасні підходи та ефективні методи використання потенціалу зарубіжної літератури для національно-патріотичного виховання. 

Виступ Тетяни Гатеж, учительки української мови та літератури Костянтинівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 16 Костянтинівської міської ради Донецької області, було присвячено темі «Мовно-літературна ДНК стійкості», у межах якої розглянуто чотири «молекули» активації стійкості, що перетворюють учня на активного творця і захисника своєї країни: лексичний код свідомості, культурний наратив (на прикладі Лесі Українки), комунікативну стійкість як захист інформаційного простору та творчу самоідентифікацію. Спікерка поділилася практичними вправами, що перетворюють грамотність на стратегічну зброю, а уроки мови та літератури – на «генетичну лабораторію, де ми кодуємо основу життєздатності нації». 

Оксана Гранкіна, заступниця директорки, учителька української мови та літератури, та Наталія Машкіна, заступниця директорки, учителька історії Опорного закладу загальної середньої освіти імені Василя Стуса Краматорської міської ради Донецької області, запропонували шляхи реалізації формування національної свідомості здобувачів освіти через інтеграцію гри / ігрових елементів в освітній процес. Спікерки переконливо довели, що в цифрову епоху гейміфікація є потужним інструментом, який активізує учнівство, формуючи через гру національну свідомість та любов до рідного краю. 

Наталія Мельникова, методистка відділу мовно-літературної та мистецької освіти Донецького ОблІППО,  свою доповідь присвятила осмисленню духовного коду українського народу через поєднання традицій і цифрових технологій. Спікерка продемонструвала, як за допомогою відеопоезії, інтерактивних плакатів та штучного інтелекту можна оживити традиційні образи української культури, зробити їх ближчими до молоді та актуальними в цифровому форматі. 

Підсумком роботи секції став виступ Вікторії Щербатюк, завідувачки відділу мовно-літературної та мистецької освіти Донецького ОблІППО,  яка наголосила, що сучасний учитель – це не лише транслятор знань, а й культурний дипломат, який через діалог літератур та культур формує покоління, здатне усвідомлювати «за що варто боротися і що потрібно берегти», приділивши особливу увагу інтегрованим літературним діалогам, які допомагають учням чути «розмову» між текстами, співвідносити художні образи й ідеї, усвідомлювати, як вони перегукуються з власним досвідом і національною культурою. 

Робота секції стала прикладом живого освітнього діалогу,  де український педагог, в умовах сучасних викликів, є не лише хранителем культурної спадщини, а й майстром цифрового впливу, який кодує стійкість нації в інтерактивні уроки, проєкти та медіатексти.

За підсумками роботи секції ухвалено резолюцію, у якій підкреслено важливість подальшого впровадження інноваційних цифрових технологій у процес національно-патріотичного виховання; розвитку цифрової компетентності педагогів задля ефективного використання інноваційних інструментів у вихованні патріотизму; підтримки міжкультурного та міжнаціонального діалогу як чинника утвердження національної свідомості та громадянської стійкості.

З матеріалами спікерів можна ознайомитися за покликанням, з фотоматеріалами – у теці.

За інформацією відділу мовно-літературної та мистецької освіти.