17 жовтня 2025 року в межах Всеукраїнської науково-практичної конференції «Ідентичність. Стійкість. Боротьба: проблеми національно-патріотичного виховання та ветеранського розвитку в умовах сучасних викликів» у дистанційному форматі проведено секцію «Культурна спадщина та історична пам’ять як основа формування національної ідентичності». Захід, модераторками якого були Ольга Лаврут, професорка кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти, докторка історичних наук, доцентка, та Тетяна Ковальова, методистка відділу мовно-літературної та мистецької освіти Донецького ОблІППО, зібрав понад 50 представників наукової, освітянської та громадської спільнот із різних куточків України.

До учасників / учасниць заходу з вітальним словом звернулася Світлана Гарна, проректорка з інноваційної та методичної роботи, доцентка кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти Донецького ОблІППО, кандидатка педагогічних наук, яка зазначила, що тема культурної спадщини та історичної пам’яті набуває особливої актуальності в сучасному світі, позначеному глобалізаційними викликами, інформаційними війнами та зовнішньою агресією. Тому вплив культурної спадщини та історичної пам’яті на формування національної ідентичності є життєво необхідним для розуміння напрямів стійкого розвитку нації та її збереження в історичній перспективі.

Під час роботи секції представлено досвід педагогічних працівників і науковців щодо збереження культурної спадщини та історичної пам’яті. Галина Докашенко, завідувачка кафедри вітчизняної та зарубіжної історії Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», докторка історичних наук, професорка, презентувала сайт «Україна відома та невідома». Доповідачка поділилася досвідом використання цього ресурсу як потужного освітнього та культурно-просвітницького інструменту для формування національної ідентичності й довела, що сучасні цифрові інструменти ефективно сприяють збереженню і популяризації національної культурної спадщини.

Оксана Матвійчук, доцентка кафедри освітнього лідерства Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидатка педагогічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця Педагогічного музею України, охарактеризувала онлайн-проєкт «Педагогічна мапа Києва». Спікерка презентувала дослідження київських топонімів (вулиць, провулків, проспектів, майданів), названих на честь видатних педагогів та освітніх діячів.

Тетяна Екзархо, учителька української мови та літератури Опорного закладу освіти «Сартанський ліцей імені Героя України Бойка В. С. Сартанської селищної територіальної громади Маріупольського району Донецької області», розповіла про впровадження технології дослідницького навчання в поєднанні з краєзнавством. Такий підхід стимулює пошукову позицію учнівства, адже без знань традицій, звичаїв та історії рідного краю неможливо виховати справжнього громадянина, що є прямою загрозою втрати національної свідомості.

У своєму виступі «Боротьба за гідність і свободу крізь роки» Ганна Соколова, учителька історії Черкаської гімназії Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області, звернула увагу на боротьбу багатьох поколінь українців за свободу та незалежність. На прикладах боротьби студентів під час «Революції на граніті» 1990 року та учасників національно-визвольного руху проти сталінського тоталітарного режиму спікерка показала, як можна організувати роботу з учнівством щодо збереження національної пам’яті та формування української національної і громадянської ідентичності.

Збереження нематеріальної культурної спадщини надазовських греків – румеїв стало предметом дослідження  Таміли Стуліко, учительки зарубіжної літератури Сонячного закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів з дошкільним підрозділом Хлібодарівської сільської територіальної громади Донецької області. Учителька зазначила, що актуальність теми зумовлена воєнними подіями, через які частина українських родин, зокрема й румейських, вимушено перемістилася до інших регіонів країни, тому гостро постає питання збереження культурної тяглості, осмислення власного коріння та відродження духовної спадщини рідного краю. Об’єктом її уваги стали локальні топоніми та назви природних об’єктів (квітів, садів, джерел, колодязів тощо), які є важливими маркерами історичної пам’яті та етнокультурної ідентичності.

Олена Войтенко, учителька-методистка, асистентка вчителя Лиманського ліцею № 4 Лиманської міської ради Донецької області, керівниця гуртка «Природа рідного краю» Донецького обласного еколого-натуралістичного центру, закцентувала увагу на тому, що подорожі є не лише мандрівками, а й основою до внутрішнього зростання особистості, формування поваги до природи, розуміння себе та свого місця в історії. Завдяки таким мандрівкам учнівство занурюється в реальний природний та історичний простір.

Захід став справжнім простором для обміну досвідом, де кожен педагог не лише отримав нові ідеї, а й відчув життєву необхідність осмислення і збереження національної спадщини в умовах сучасних викликів. Учасники заходу відзначили, що отримані знання, ідеї та практичні напрацювання стануть основою для подальшої роботи з національно-патріотичного виховання, ефективним інструментом для популяризації культурної спадщини та історичної пам’яті серед учнівської молоді, а також джерелом натхнення для впровадження інноваційних підходів в освітній процес.

З матеріалами учасників і відеозаписом зустрічі можна ознайомитися за покликанням, з фотоматеріалами – у теці.