27 жовтня 2026 року в межах обласного свята до Дня української писемності та мови відбувся фінальний етап ХІ Обласного фестивалю «Шукай краси, добра шукай!», присвяченого 125-річчю від дня народження Валер’яна Підмогильного. Упродовж вересня й жовтня освітяни відкривали для себе письменника, осмислювали його твори й ділилися власними творчими та методичними знахідками.
На розгляд експертної комісії надійшло 90 робіт у чотирьох номінаціях: «Літературно-музичний мікс», «Задушевні розмови про вічне», «Проби пера педагогів Донеччини», «Сторінка письменника у всемережжі». За кожною роботою ‒ уважне читання, пошук влучного образу та прагнення наблизити спадщину митця до сучасного читача.
Особливо запам’ятався літературно-музичний мікс педагогів Вугледарської школи № 2: подорож книжки з Дніпропетровщини через Київ до Ужгорода поєднала біографію автора, художній світ роману «Місто» й сьогодення. Завершує цю подорож читач, завдяки якому слово продовжує жити. У роботі Лиманського ліцею № 2 образ нитки долі допомагає розкрити талант письменника, його внутрішню свободу й трагедію обірваного життя. Учасники міксу Желаннівського навчально-виховного комплексу ставлять одне одному запитання про вибір, самопізнання та пам’ять, спонукаючи глядача до роздумів.
У номінації «Проби пера педагогів Донеччини» привернула увагу поезія «Розмова з собою» Віталіни Козієвої, присвячена Степанові Радченку. Поетична історія про підкорення міста спонукає замислитися над ціною успіху й збереженням власного «я». Зворушує поезія Олени Кіріндясової, у якій досвід вимушеного від’їзду з рідної Донеччини перегукується з роздумами про місто та вірність собі. А в рядках Майї Ключової соняшники слів, що проростають із бетону, стають виразним образом незнищенності людського голосу.
Роботи фіналістів номінації «Задушевні розмови про вічне» показали, як уважне читання переростає в особистий діалог із літературою. Звертаючись до художніх образів і ставлячи запитання героям, педагоги допомагають читачам осмислювати власні рішення, розуміти інших і берегти культурну пам’ять. У «Скриньці дрібниць Степана Радченка» Наталії Баранової звичайні речі допомагають простежити складні внутрішні зміни героя, спонукаючи розрізняти ціну речі та її цінність для людини. А Інга Фролова в розробці «Жінка в місті: від Підмогильного до сьогодення» допомагає побачити в героїнях роману самостійні особистості з правом на власний голос.
Виставка «Сторінка письменника у всемережжі» спонукала уявити Підмогильного співрозмовником сучасної людини. Цю ідею передає назва «@Письменник_онлайн: акаунт, якого не існує».
Фіналістів відзначено сертифікатами. Дякуємо освітянам за творчу сміливість і щирість! Вітаємо фіналістів!
Запрошуємо переглянути їхні роботи на сайті фестивалю та продовжити знайомство з творчістю Валер’яна Підмогильного.