04-05 грудня 2018 року на базі Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Проектування індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників у контексті євроінтеграції освітнього середовища», присвячена 80-ти річчю Донецького ОБЛІППО. Захід організовано за підтримки Міністерства освіти і науки України, Національної академії педагогічних наук України, ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України та департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації.

У науково-практичній конференції взяли участь близько 300 осіб зі всіх куточків України: науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти та обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, завідувачі органів управління освітою міст, районів та ОТГ, працівники методичних служб; керівники, педагоги та практичні психологи закладів освіти.

Розпочався захід роботою інтерактивної виставки новаторських практик «Нариси до Нової української школи», що презентувала найбільш цікаві доробки освітян області, проекти та макети зі створення інноваційного освітнього ландшафту Донеччини, пошук найбільш ефективних шляхів становлення Нової української школи, формування нового педагога — агента змін. Представлені методичні напрацювання за такими векторами:

• Нове освітнє середовище початкової школи.
• STEM-освіта.
• Психологічний HandMade.
• Українське мейкерство.
• Дефіле, яке було презентовано ученицями Лиманського НВК «Гімназія-ЗОШ І ступеня» під керівництвом учителя технологій Шепель В. Є.

На пленарному засіданні до організаторів та учасників заходу з вітальним словом звернулася Бурцева Ю. О., проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук.

Актуальні питання щодо професійного розвитку педагогічних працівників у контексті євроінтеграції освітнього середовища порушувалися у доповідях:

1. «Діяльність університету менеджменту освіти НАПН України щодо модернізації змісту післядипломної педагогічної освіти в умовах нової української школи» — Кириченко М. О., ректор Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України, доктор філософії, член-кореспондент Академії наук вищої освіти України.
2. «Пріоритети та особливості психолого-педагогічного забезпечення професійного зростання педпрацівників у РОІППО» — Гавлітіна Т. М., проректор з наукової роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент.
3. «Інвестування у професійний розвиток людського капіталу як елемент стратегії економічного зростання регіону» — Останкова Л. А., директор Державної освітньої установи «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів», кандидат економічних наук, доцент, м. Краматорськ.
4. «Формування професійної компетентності педагога в умовах реформування освіти» — Вадим Рахліс, засновник і директор Міжнародної палати альтернативного вирішення спорів та Бюро переговорів.

Робота секцій конференції

Розмаїття аспектів індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників у контексті євроінтеграції освітнього середовища було розкрито у ході роботи секцій конференції, що поєднали різні категорії учасників.

СЕКЦІЯ І

Модернізація компетенцій керівника закладу освіти в умовах децентралізації

та методичний супровід професійного зростання вчителя як основні завдання НУШ

Актуальність теми секції зацікавила велику кількість учасників (48 осіб) та дозволила розглянути широкий спектр питань. Зокрема, науково-методичні складові проблеми були висвітлені у виступах Абизова В. Є., завідувача кафедри управління та адміністрування, кандидата політичних наук, доцента Донецького ОБЛІППО, Антоненка В. В., завідувача відділу менеджменту освіти та педагогічних інновацій ОБЛІППО, Правдивцева П. А., кандидата економічних наук, старшого викладача кафедри управління та адміністрування ОБЛІППО. Науковці презентували учасникам секції аксіологію компетенцій менеджера освіти в європейській освіті та шляхи їх формування, включаючи фінансову грамотність як вкрай актуальну за умови фінансової автономії закладів освіти.

Тему практичного застосування управлінських компетенцій менеджера освіти, набуття досвіду та вдосконалення управлінських вмінь розкрили керівники закладів освіти: Бурдун С. І., директор Іллінівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Іллінівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, Гарюк О. Д., директор закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Художньо-естетична гімназія» військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, Погорелов А. І., директор Слов'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 13 Слов'янської міської ради Донецької області. Доповіді продемонстрували пошуки менеджерських рішень керівниками закладів освіти від загальної системи управління закладом, набуття цифрової компетентності до соціальної компетентності у вигляді управління волонтерським рухом.

Методичний супровід професійного зростання вчителя обговорили у доповідях Краснікова А. І., методист методичного кабінету управління освіти Краматорської міської ради, Молчанова О. В., завідувач методичного кабінету відділу освіти Мирноградської міської ради, Воробйова І. М., завідувач комунальної установи «Методичний кабінет відділу освіти Покровської міської ради».

Спираючись на системний світовий і вітчизняний науковий контент щодо компетентностей керівника закладу освіти та власні дослідження, за підсумками доповідей та обговорень зазначеної наукової теми учасники секції ухвалили наступну резолюцію:

1. Реалізувати презентовані матеріали на практиці та оприлюднити результати у вигляді наукових публікацій.
2. Використовувати основні методи становлення та модернізації управлінської, соціальної, комунікативної, інформаційної, мовної компетентностей керівника в діяльності закладу освіти, поширювати його в межах своїх освітніх округів.
3. Враховувати в управлінні закладом освіти вирішальне значення аксіологічної складової компетентностей керівника, тобто наявності у структурі світогляду менеджера освіти демократичних цінностей, що сформульовані в рекомендаціях Ради Європи.
4. Взяти до уваги представлений досвід роботи методичних служб щодо впровадження інноваційних технологій професійного розвитку педагогів (консультування, модерації, тьюторингу, супервізії) у межах реалізації моделі методичного супроводу процесу формування та вдосконалення професійної компетентності вчителів нової формації.

СЕКЦІЯ ІІ

Нова українська школа:

нове бачення підготовки вчителя суспільно-гуманітарного циклу

Реформування сучасної української освіти вимагає від учителя суспільно-гуманітарного циклу нових підходів до навчання та виховання особистості, формування її здатності до самореалізації у нових соціальних умовах. Тому й постає необхідність вироблення нової системи удосконалення професійної майстерності вчителя суспільно-гуманітарного циклу. Ці питання стали головними для обговорення учасниками секції ІІ конференції.

Очолив роботу секції Кондратенко О. В., кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії, суспільно-гуманітарних дисциплін та методики їх викладання Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, який визначив місію та ключові аспекти діяльності вчителя суспільно-гуманітарного циклу в контексті Нової української школи.

Гранкіна О. В., заступник директора з НВР, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8, та Антонова А. М., учитель історії Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8, розглянули стратагемні новинки ефективної підготовки педагогів суспільно-гуманітарного циклу (неформальна / інформальна освіта). Найбільш ефективні методики перепідготовки педагогів окреслено в доповіді Косолап О. О., учителя української мови та літератури Селидівської загальноосвітньої гімназії. Важливість самоосвітньої діяльності в підготовці вчителів суспільно-гуманітарного циклу зазначила Соколенко Ю. В., учитель історії та правознавства Новогродівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 7. Тертична Л. В., учитель російської мови та зарубіжної літератури закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 17 військово-цивільної адміністрації м. Торецька представила дієву модель індивідуального професійного розвитку педагогічних працівників регіону в контексті стратегії «навчання впродовж життя».

Освітній буктрейлер — інноваційна технологія, що покликана зробити уроки української літератури більш ефективними. Це довела Давидова К. С., учитель української мови та літератури Часовоярської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17. Лаптінова О. О., учитель української мови та літератури Часовоярської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 Бахмутської районної ради Донецької області, презентувала власне бачення системи формування високих естетичних уподобань у процесі викладання інтегрованих уроків української мови та літератури. Для того, щоб бути сучасним, цікавим, успішним та потрібним, учитель-словесник мусить постійно розвиватися, удосконалюватися – це було основною ідеєю доповіді Фесенко І. І., учителя української мови та літератури Стародубівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Учасники секції зазначили, що успіху у підготовці вчителя суспільно-гуманітарного циклу можна досягнути лише за умови оновлення підходів до підвищення його компетентності, використання нових форм активного навчання і модернізації традиційних, що досягається через надання цій роботі системного характеру.

СЕКЦІЯ ІІІ

Проблеми впровадження інтегрованого навчання

у викладанні дисциплін природничо-математичного циклу

Головною метою роботи секції було ознайомлення з методичними розробками та перспективним досвідом педагогів щодо інтеграції предметів природничо-математичного циклу; визначення доцільності та можливостей інтегрованого підходу у поширенні взаємозв'язків між предметами та формуванні високого рівня навчальної мотивації, що сприяє розвитку комплексного підходу до пізнання навколишнього світу; систематизації учнівських знань, можливості їх трансформації в різні галузі науки та майбутньої діяльності; розвитку особистісної активності, пізнавальної й інтелектуальної ініціативи учнів.

Учасників секції привітали Шабанов В. І., кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри ПМДМВ Донецького ОБЛІППО та завідувачі відділів кафедри Гундарева Г. В., Пилипчук О. А., Воробйова С. І. Основні напрями інтеграційної роботи вчителя Нової української школи при викладанні дисциплін природничо-математичного циклу були розкриті у доповідях учасників: Авер’янової Ю. Г., учителя хімії та біології, спеціаліста вищої категорії, старшого вчителя Новогродівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 7 Новогродівської міської ради; Оносової О. А., учителя інформатики Іванопільської спеціалізованої школи Костянтинівської районної ради; Педенко Л. М., учителя математики Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Слов’янської районної ради Донецької області; Яковенко Л. І., учителя географії ЗЗСО I-III ступенів № 17 ВЦА м. Торецька; Верховецьої Л. В., учителя математики Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 Краматорської міської ради; Цивковської Л. В., учителя географії Райгородоцької ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Одним із яскравих моментів у роботі секції був майстер-клас «Використання технології майндмеппінгу на уроках фізики», який провела Морозова Р. С., заступник директора з НВР Часовоярської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 15 Бахмутської районної ради Донецької області.

Наприкінці роботи секції було постановлено, що діяльність учителів дисциплін природничо-математичного циклу слід спрямувати на узагальнення та поширення набутого досвіду, створення банку методичних розробок. Акцентовано увагу на необхідності залучення учнів до інтегрованих учнівських проектів та конкурсних змагань, поширення таких форм навчання як інтегровані та бінарні уроки.

СЕКЦІЯ ІV

Нова початкова школа — крок у майбутнє

У роботі секції взяли участь 35 освітян Донеччини. Керівник секції Колган Т. В., кандидат педагогічних наук, декан факультету підвищення кваліфікації педагогічних кадрів Донецького ОБЛІППО привітала учасників та наголосила, що досвід, набутий педагогами, сприятиме підвищенню професійної компетентності та буде впроваджуватися й поширюватися в освітніх закладах Донецької області. Секретар секції Капінус Н. О., завідувач відділу початкової освіти ОБЛІППО, повідомила головний меседж Нової української школи щодо полісенсорного підходу в навчанні учнів початкової школи.

Усачова О. В., методист відділу початкової освіти ОБЛІППО, розкрила питання щодо моделювання соціально-прийнятої поведінки в умовах реалізації завдань початкової школи через ранкові зустрічі. Трембач І. І., методист відділу початкової освіти ОБЛІППО, учитель початкових класів Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 9 представила досвід «Від предметів — до проектів». Гнилицька Л. В., методист методичного кабінету відділу освіти Добропільської міської ради Донецької області презентувала тему «Коучинг як інноваційна технологія підвищення професійної майстерності сучасного педагога в роботі методиста». Дудушко Т. І., Рупчева Т. В., вчителі початкових класів Добропільського навчально-виховного комплексу «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням окремих предметів - дошкільний навчальний заклад» ознайомили присутніх з питанням щодо формування емоційного інтелекту молодших школярів в НУШ. Замуруєва О. С., Назюта З. І., вчителі початкових класів Комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 40 імені Миська Є. М.» продемонстрували батьківські майстер-класи як активну форму залучення родини до побудови освітньої траєкторії дитини.

Учасники секції запропонували звернути більш детальну увагу на формування творчого підходу вчителів початкових класів до проектування освітнього середовища.

Наприкінці роботи секції присутні ухвалили резолюцію:

1. Сприяти забезпеченню науково-методичного супроводу реалізації Державного стандарту початкової освіти, який базується на компетентніснозорієнтованому підході в освітньому процесі.
2. Застосовувати наскрізно в освітньому процесі інформаційно-комунікаційні технології та інноваційно-педагогічне проектування.
3. Сприяти формуванню творчого, відповідального, умотивованого вчителя, готового до самоосвіти, упровадження інновацій, утілення нової мети та стандартів навчання, реалізації педагогіки партнерства.
4. Сприяти розповсюдженню передового педагогічного досвіду, використанню в освітньому процесі початкової школи сучасних інноваційних технологій, методик, проектів.
5. Забезпечувати реалізацію нового змісту освіти, заснованого на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації учнів у суспільстві, максимального розкриття їх здібностей.

СЕКЦІЯ V

Психологічний супровід особистісно-професійного зростання педагога –

шлях моделювання інноваційного освітнього простору

Захопливою та насиченою видалася робота секції V. Особливу увагу було акцентовано на психологічній готовності сучасного педагога до запровадження інноваційних методів навчання і виховання. Озброєність глибокими знаннями теоретичних основ педагогіки та психології дозволяє педагогу глибше усвідомити закономірності розвитку дитини, створює передумови для дієвого вирішення відповідальних завдань освіти та формування творчої особистості загалом.

До програми секції надійшли 22 матеріали від науковців та практиків із різних куточків України, із них – роботи 4 докторів наук, професорів, 11 кандидатів наук, доцентів.

На початку заходу з відеозверненням до присутніх звернулася Біла І. М., доктор психологічних наук, професор, вчений секретар Відділення психології, вікової фізіології та дефектології НАПН України, яка не тільки розкрила психолого-педагогічні засади професійної діяльності педагога, але й побажала всім учасникам плідної праці та натхнення.

Ідею психологічного супроводу особистісно-професійного зростання педагога продовжила Гульбс О. А., доктор психологічних наук, професор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, виокремлюючи інноваційні аспекти розвитку професійної свідомості суб'єктів освітньої діяльності.

У ході роботи секції обговорювалися найактуальніші для нашого регіону аспекти цього напряму, зокрема: питання психологічного супроводу та підтримки особистості педагога засобами освітніх технологій мобільного реагування (Поуль В. С., кандидат психологічних наук, завідувач кафедри психології та розвитку особистості Донецького ОБЛІППО); психологічні ресурси особистості педагога, їх збереження та відновлення (Заріцький О. О., завідувач відділу соціально-психологічного супроводу розвитку особистості ОБЛІППО); психосоціальна підтримка особистості педагога (Тимошенко Т. А., методист методичного кабінету, який відповідає за психологічну службу, відділу освіти Мирноградської міської ради). Підбиваючи підсумки, учасники визначили актуальність розглянутих питань та практичну значущість представлених спікерами матеріалів.

Ключовими аспектами психологічного супроводу особистісно-професійного зростання освітян учасники секції визнано:

• Упровадження педагогіки партнерства, що включає погляд на дитину як на рівноправного партнера в умовах співробітництва.
• Своєчасне мобільне реагування, використання нових підходів та форм професійного зростання фахівців, які впливають на зміну їх ставлення, формування позитивного бачення життя.
• Створення соціально-психологічних умов для збереження і розвитку психологічного здоров’я особистості, формування її емоційної стійкості.
• Підготовка вчителів із застосуванням підходів, що базуються на їх власних потребах, потребах учнів та необхідних їм навичках, у сфері управління освітнім процесом та психології групової динаміки у складних життєвих ситуаціях – це основа компонентів розвитку життєвих навичок та надання психосоціальної допомоги.
• Спрямування психологічного супроводу на формування у педагогів життєвої компетентності.

СЕКЦІЯ VI

Інклюзивна практика в освітньому просторі:

технології, перспективи, свобода вибору

У роботі секції під керівництвом Лопухіної Т. В., завідувача відділу спеціальної та інклюзивної освіти Донецького ОБЛІППО взяли участь Дмитрієва І. В., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри технологій корекційної та інклюзивної освіти ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Шемигон Н. Ю., доцент кафедри педагогіки, методики та менеджменту освіти Української інженерно-педагогічної академії, м. Харків, Кононенко С. М., старший вихователь Краматорського дошкільного дитячого будинку № 3 «Гайок» Донецької обласної ради, Борисова А. В., заступник директора Слов'янської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 41 Донецької обласної ради, Кірія А. В., заступник директора з навчально-виховної роботи Костянтинівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 32 Донецької обласної ради, Гранкіна О. В., заступник директора Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 Краматорської міської ради Донецької області, Корнєєва О. Л., кандидат педагогічних наук, завідувач закладу дошкільної освіти № 31 «Мир» Костянтинівської міської ради Донецької області, Гринцова О. В., методист психологічної служби методичного кабінету відділу освіти Добропільської міської ради Донецької області.

Лопухіна Т. В. зазначила, що останнім часом спостерігається підвищення інтересу педагогічної спільноти до таких явищ, як інклюзивний освітній простір та інклюзивне освітнє середовище. Але обсяг теоретико-методологічних знань про феномен сучасного освітнього середовища та вдосконалення його параметрів не відповідає вимогам практики вищої педагогічної школи. Підкреслила, що реалізація інклюзивного середовищного підходу на курсах підвищення кваліфікації педагогічної спільноти освіти потребує ґрунтовного наукового аналізу. Одним із чинників актуальності перепідготовки педагогів до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища є недостатня обізнаність фахівців з методологічними засадами інклюзивної освіти, технологічними та методичними засобами впровадження інклюзивного навчання.

Корекційну розвиткову складову інклюзивного навчання осіб із особливими потребами розкрила Дмитрієва І. В. З програмою раннього втручання — вікном можливостей для дитини з особливими потребами познайомила Кононенко С. М. Досвід створення команди супроводу дитини з особливими потребами в умовах інклюзивного середовища представила Гранкіна О. В. Цікавим для присутніх був досвід Добропільського відділу освіти, який представила Гринцова О. В. щодо інклюзивної практики в освітньому просторі дошкільного закладу в контексті інклюзивної освіти. Модель інформаційно-консультаційного співробітництва між спеціальним і загальноосвітніми освітніми просторами, батьками, громадськими організаціями презентувала Кірія А. В.

За підсумками роботи секції учасники заходу вважають за доцільне висловити наступні пропозиції щодо резолюції:

• сприяти поширенню мережі закладів дошкільної та загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням;
• поглибити співпрацю закладів освіти зі спеціальними (корекційними) школами з питань методичного супроводу дітей з ООП;
• ініціювати створення авторських творчих груп педагогів з питань модернізації роботи команди фахівців для здійснення корекційно-реабілітаційної роботи з дітьми з ООП в умовах спеціальних загальноосвітніх інтернатних закладів, загальноосвітніх закладів та ЗДО, де впроваджується інклюзивна освіта;
• розробляти й апробувати найбільш ефективні освітні стратегії щодо підготовки асистентів вчителів закладів загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням відповідно до Концепції «Нова українська школа»;
• спрямувати освітній процес ОБЛІППО на підготовку фахівців психолого-педагогічного профілю до роботи в умовах інклюзивного освітнього середовища.

 СЕКЦІЯ VІІ

Якісна дошкільна освіта – щаслива дитина

Секція VII (керівник – Стягунова О. О., завідувач відділу дошкільної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології та розвитку особистості Донецького ОБЛІППО) працювала під гаслом «Кожна дитина унікальна, кожен педагог — талант!». Представлено 11 тем, що ознайомили присутніх з новими тенденціями в дошкільній освітній галузі.

Науковці (Курінна С. М., Курінний Я. В., Іванчук С. А., Корнєєва О. Л.), методисти (Антикало С. М., Капштикова С. О.) та практики (Степанченко Г. Ю., Летенко М. Г., Осауленко О. М., Дідевич І. С., Ромасенко Т. М., Савченко Н. В.) прийняли резолюцію, в якій наголошено на необхідності забезпечення постійного науково-методичного супроводу індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагогів-дошкільників, продовження втілення на практиці освітньої політики, спрямованої на дотримання прав педагогів щодо підвищення фахового рівня, педагогічної майстерності, а також створення умов для освіти протягом життя.

СЕКЦІЯ VІІІ

Компетентнісний вимір викладання предметів технологічного циклу

в Новій українській школі

На секції були представлені матеріали науковців Донецької та Херсонської областей, а також досвіду роботи вчителів трудового навчання за різними напрямками, а саме:

• Вплив післядипломної педагогічної освіти на розвиток компетентностей учителів трудового навчання – Кітова О. А., доцент кафедри природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання Донецького ОБЛІППО, кандидат педагогічних наук.
• Можливості застосування тайм-менеджменту професійного розвитку педагогів-технологів - Гаврилюк Г. М., доктор філософії, викладач кафедри теорії та методики викладання навчальних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти».
• Підготовка професійного розвитку майбутніх фахівців у стратегії змін вищої освіти України – Гусак Н. В., завідувач відділень Красноармійського педагогічного училища, Покровської міської ради, кандидат педагогічних наук.
• Формування життєвої компетентності. Набуття досвіду творчої самореалізації. Особисте самовизначення – Даниліна Е. М., учитель технологій Української ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 Селидівської міської ради.
• Формування національно-культурної ідентичності учнів на уроках трудового навчання - Малєєва І. В., учитель технологій НВК № 1 Покровської міської ради.

У сьогочасній освіті поняття компетентнісного підходу є доволі широкоформатним й використовується як для характеристики освітньої діяльності учнів, так і для виміру професіоналізму вчителя. Застосування компетентнісного підходу в освіті передбачає формування практичного досвіду, здатності до самостійного навчання, прийняття ефективних рішень на основі набутих знань, умінь і навичок.

Отже, компетентнісний потенціал сучасного вчителя має відповідати сьогоденним викликам суспільства та його освітнім запитам. Професійний розвиток педагогів слід вважати неперервним процесом, що передбачає можливість постійного підвищення їх кваліфікації. Він відбувається за допомогою встановлення зв’язків між особливостями реалізації післядипломної освіти та освітніми потребами педагогічних працівників, а саме їх особистими уподобаннями й колом професійних інтересів, можливістю кар’єрного росту, запитами школи щодо надання освітніх послуг та ін.

Урочиста частина

У творчій та дружній атмосфері проходила урочиста частина конференції, присвячена 80-річчю Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. До вітань долучилися почесні гості, працівники різних років, друзі та партнери інституту, художні колективи та ансамблі.

Із теплими словами звернулися колеги, які підтримують освіту в регіоні, створюють умови для всебічного розвитку молоді, її навчання та виховання; своїми мудрими управлінськими рішеннями роблять усе можливе, щоб освіта Донеччини рухалася вперед. Лук’янчук Т. О., радник голови Донецької обласної державної адміністрації наголосила, що сьогодні Донецький ОБЛІППО — потужний науковий центр, лабораторія інновацій та генератор ідей, що допомагає втілювати у життя освітянські реформи. Тамара Олексіївна зазначила, що за останні чотири роки працівниками інституту було докладено чимало зусиль задля процвітання освіти регіону, а рушієм всього цього стало титанічне бажання не просто відновити роботу закладу, а й вивести його на новий, більш високий рівень.

Сідашева Т. В., в.о. директора департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, зазначила, що нинішній ювілей — другий День народження інституту. Нині учні Донеччини демонструють гідні результати на ЗНО, конкурсах та олімпіадах, що є результатом професійної роботи освітян, які постійно навчаються та впроваджують у практику інновації, які вони набувають завдяки Донецькому ОБЛІППО.

Невеличкий екскурс сторінками життя Донецького ОБЛІППО розповів про значущі дати, талановитих і самовідданих науковців, педагогів-дослідників інституту. Зворушливими та теплими були побажання від колег, які не змогли долучитися до привітань особисто, але передали вітальні адреси та відеозвернення. Серед них – вітання Оліфіренка В. В., який понад 20 років викладав на курсах підвищення кваліфікації вчителів, щедро ділився з колегами своїми напрацюваннями з літератури рідного краю та методики викладання краєзнавства; Германа А. Ю. – нині співробітника Інституту модернізації змісту освіти.

Привітати Донецький ОБЛІППО з ювілеєм приїхали почесні гості з різних регіонів України: Кириченко М. О., ректор Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України, доктор філософії, член-кореспондент Академії наук вищої освіти України, віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Консорціум закладів післядипломної освіти» Українського відкритого університету післядипломної освіти; Гончаренко Н. М., завідувач сектору координації діяльності регіональних навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти»; Гавлітіна Т. М., проректор з наукової роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент; Швидун В. М., заступник декана факультету підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти», кандидат педагогічних наук, доцент; Гаврилюк Г. М., викладач кафедри теорії і методики викладання природничо-математичних та технологічних дисциплін Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради; Курінна С. М., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри дошкільної освіти та соціальної роботи ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», м. Слов’янськ; Останкова Л. А., директор Державної освітньої установи «Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів», кандидат економічних наук, доцент, м. Краматорськ; Салівон О. В., проректор з виховної роботи Донбаського інституту техніки і менеджменту Міжнародного науково-технічного університету імені Ю. Бугая, кандидат педагогічних наук, доцент; Вадим Рахліс, засновник і директор Міжнародної палати альтернативного вирішення спорів та Бюро переговорів.

Кириченко М. О. зазначив, що ювілей будь-якої організації чи установи — це свято, коли аналізують свою діяльність, досягнення мети, результати, а також ставлять завдання на майбутній період. «Ми пишаємося співпрацею з вами, наші колеги та партнери, адже ви — активні учасники Всеукраїнської громадської організації «Консорціум закладів післядипломної освіти», учасники Українського Відкритого університету післядипломної освіти, ми пишаємося спільними здобутками… Ваш заклад освіти, в якому сміливо і плідно впроваджуються в освітню практику досягнення педагогічної науки та інноваційного досвіду, є одним із найавторитетніших у системі післядипломної освіти України…», — зазначив Кириченко М. О.

Гончаренко Н. М. у своєму привітанні зазначила, що з тими напрацюваннями, які має Донецький ОБЛІППО, інститут може стати флагманом дистанційної освіти України. Започатковано нові відносини, а значить — час масштабувати здобутки та збільшувати потужності.

Бодик О. П., в.о. ректора Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат філологічних наук, доцент, щиро подякував очільникам області та партнерам за підтримку й вітання, побажав колегам подальшого фахового зростання, мудрості та творчої наснаги.

У цей святковий день співробітники Донецького ОБЛІППО отримали заслужені нагороди від Національної академії педагогічних наук України, Інституту модернізації змісту освіти, а також Українського відкритого університету післядипломної освіти. За плідну роботу та співпрацю з Інститутом до 80-річчя ОБЛІППО були вручені подяки завідувачам методичних служб Донецької області, а директори шкіл Донеччини отримали нагороди від Національної академії педагогічних наук України.

Креативністю вирізнялися привітання від керівників методичних служб області, які продекламували оду на честь Донецького ОБЛІППО, та виступ самих працівників інституту, які заспівали пісню про свою роботу і натхнення.

На згадку про захід було створено рушник із побажань гостей, колег та друзів. Вважається, якщо під час цього дійства думки й бажання чисті, добрі й радісні, то у рушника з’являється чарівна сила. Впевнені, що створений рушник стане нашим вічним оберегом! Сьогодні інститут твердо стоїть на ногах і рухається вперед. І хоча цей шлях тернистий і непростий, та завдяки мудрому керівництву, співпраці колег-однодумців і підтримки друзів, а також натхненній праці й відповідальності працівників ОБЛІППО рішуче йде до того, щоб стати флагманом післядипломної освіти регіону. Тож нехай цей ювілей стане новою точкою відліку для подальших високих перемог Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти!

Дивитись фоторепортаж...