27 серпня 2020 р. розпочалася робота VІ Конгресу освітян Донеччини «Освіта Донеччини: гнучка, інноваційна, якісна!», учасниками якого стали керівники закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти, педагоги, керівники МС міст/районів/ОТГ області. Загалом захід охопив понад 500 учасників.

Метою Конгресу було визначено: обговорення викликів, пошуків і визначення найбільших здобутків Нової української школи регіону за підсумками другого року впровадження реформи; узгодження спільних дій представників різних ланок освіти з питань подальшої реалізації Концепції «Нова українська школа» та трансформації освітнього процесу в період пандемії.

Розпочався захід із вітального слова Тетяни Сідашевої, директорки департаменту освіти і науки Донецької ОДА, та Юлії Бурцевої, в. о. ректора Донецького ОБЛІППО.

Роботу Конгресу було організовано за 8-ма локаціями.

 Локація керівників закладів загальної середньої освіти

 «Менеджмент сучасної школи: дистанційна освіта та інституційний аудит»

 Закон України «Про освіту» зобов’язує керівників закладів освіти забезпечувати функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Однак виникає логічне питання: як побудувати дієву внутрішню систему забезпечення якості освіти? З чого почати? Які напрями слід охопити при розробці положення тощо? Не менш важливим викликом сьогодення стало дистанційне навчання, до якого більшість закладів освіти була не готова. Тож якою має бути якісна дистанційна освіта? Ці та інші питання були висвітлені в межах локації.

Відкрив захід Абизов В., завідувач кафедри управління та адміністрування Донецького ОБЛІППО, окресливши вищезазначені питання, відповіді на які, згідно з результатами опитування, хотіли почути керівники освітніх закладів.

До слова була запрошена Соломахіна О., головна спеціалістка відділу моніторингу, позапланового контролю та взаємодії з органами місцевого самоврядування Державної служби якості освіти у Донецькій області, висвітливши результати опитувань керівників, засновників, педагогічних працівників закладів освіти, учнів та батьків із питань підготовки до нового навчального року, розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Оксана Олександрівна детально зупинилася на основних етапах розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти, на варіантах самооцінювання освітньої діяльності та управлінських процесів закладу освіти; акцентувала увагу на розробці освітньої програми закладу загальної середньої освіти. Повідомила про напрями діяльності Державної служби якості освіти України.

Про планування педагогічними працівниками своєї діяльності та закладу освіти загалом розповіла Щербиніна Г., методистка відділу менеджменту освіти та педагогічних інновацій Донецького ОБЛІППО. Ганна Олександрівна запропонувала увазі керівників різні графіки відвідування здобувачами освіти закладу освіти під час адаптивного карантину, наголосила на необхідності організації освітнього процесу відповідно до рекомендацій Постанови головного державного санітарного лікаря України. Окрім цього, було висвітлено питання щодо синхронного та асинхронного формату дистанційного навчання, укладання календарно-тематичних планів відповідно до рекомендацій Абетки для директора; планування професійного розвитку педагогів.

Погорєлов А., директор Слов'янського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Слов'янської міської ради Донецької області, поділився цікавим досвідом участі у проєкті «Безпечна та розумна школа».

Статистичні дані по області щодо проблемних питань, які виникали під час дистанційного навчання, результати опитувань думки батьківської спільноти учнів, методистів та інших учасників освітнього процесу висвітлив Фарін С., завідувач відділу ЗНО та моніторингу якості освіти Донецького ОБЛІППО.

Досвідом організації дистанційного навчання поділилися Бак Т., директорка Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Бахмутської міської ради, та Гакало Н., директорка Рай-Олександрівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Миколаївської міської ради Слов'янського району.

Ананьєва Т., методистка Центру сучасної STEM-освіти «Boteon», ознайомила учасників локації із сучасним обладнанням STEM-лабораторій, методичними матеріалами щодо використання роботів-конструкторів тощо.

Учасниками локації стали 32 педагоги.

За результатами роботи локації було прийнято таку резолюцію:

1. Керівникам закладів загальної середньої освіти продовжити роботу з розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти, дотримуючись рекомендацій Державної служби якості освіти.
2. Організувати роботу в ЗЗСО з педагогами щодо опанування інструментів дистанційного навчання.

Відеоролики закладів освіти «Організація дистанційного навчання під час карантину»: http://bit.ly/dist2020don

Відеозапис роботи локації та матеріали спікерів за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1eUGYrby6BL-tJDps091bzZ_t65m4pYKj?usp=sharing

 Локація керівників МС «Методична служба. Трансформація»

У роботі локації «Методична служба. Трансформація 2020 р.» взяли участь 28 керівників методичних кабінетів міст, районів, ОТГ. Зустріч відбулася у форматі Відкритого освітнього простору. Учасники сформували  порядок денний роботи «наживо», визначивши спікерів та учасників дискусії. Головною темою роботи локації стало обговорення реформи методичних кабінетів та створення Центрів професійного розвитку педагогічних працівників. Виступи учасників стосувалися проблем у межах трьох сегментів: «Стратегія. Цілі ЦПРПП», «Структура ЦПР»,  «Проблеми створення ЦПРПП». Дискусія проходила емоційно, порушувалися питання, пов’язані з  юридичними  складовими процесу реформування, комунікацією з органами місцевого самоврядування, функціональними обов’язками працівників. Досвід створення Центрів представили Святченко І. К. (м. Маріуполь) та Гордієнко І. М. (м. Добропілля), які продемонстрували пакети підготовлених документів, стратегії розвитку установ, обговорили цілі на майбутнє.

Друга половина зустрічі була пов’язана з проблемою трансформації освіти в умовах соціальної дистанції, упровадженням дистанційного навчання. Кращий досвід проведення телеуроків представила Святченко І. К. (м. Маріуполь), створення бази відеоуроків – Легчиліна О. І. Цікавими ідеями змішаного навчання поділилася Литвин В. В., методистка відділу ВЗНОМЯО Донецького ОБЛІППО, керівник творчої лабораторії «Цифровий дизайн».

Учасники локації прийняли таку резолюцію:

1. Виходити з необхідності відкриття ЦПРПП в кожній громаді, місті, районі для забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників на місцях, здійснення їх науково-методичної підтримки, супроводу реформи НУШ.
2. Провести необхідну роботу з імплементації Постанови Кабінету Міністрів України №672 «Деякі питання професійного розвитку педагогічних працівників», якою затверджено Положення про Центр професійного розвитку педагогічних працівників, у напрямі підготовки стратегії, плану розвитку ЦПРПП, посадових інструкцій працівників тощо.
3. Організувати роботу щодо створення команди професіоналів – працівників ЦПРПП з-поміж методистів МК, учителів-методистів, тренерів НУШ з метою виконання завдань, визначених у Положенні про ЦПРПП.
4. Сприяти пошуку ефективних форм дистанційної освіти, упровадженню її кращих практик у закладах освіти громад.

Матеріали роботи локації доступні за покликанням: https://ippo.dn.ua/index.php/viddily/viddil-koordynatsii-roboty-metodychnykh-sluzhb.

Локація вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін

«Постпандемія: нові освітні тренди»

Модерували захід Ціко І., завідувач кафедри суспільно-гуманітарної освіти, кандидат педагогічних наук, і Лаврут О. ‒ доцент кафедри суспільно-гуманітарної освіти, кандидат історичних наук.

26 учасників онлайн-зустрічі розмірковували над питаннями стратегій і тактик розвитку новацій в освіті, що стануть ключовими й дієвими завтра, коли суспільство здобуте новий досвід долати кризові ситуації, а педагоги ‒ «йтимуть у ногу з часом», тобто володітимуть надсучасними технологіями й методами навчання школярства.

Локація реалізована за двома напрямами: виставкова експозиція та дискусійно-презентаційний майданчик.

У виставковій експозиції «Навчаємо й навчаємося по-іншому» презентовано 28 робіт. Це електронний контент, що висвітлює досвід учителів-предметників, творчих груп педагогів-практиків щодо реалізації нових ідей, апробації методичних знахідок. Виставка відкрита для огляду за покликанням: https://uk.padlet.com/ksgo/em4tgvka3ahaovhf.

Дискусійно-презентаційний майданчик «Мій тренд: секрети успіху» став простором, що об’єднав учителів із різних куточків Донеччини. Учасники заходу розповідали про авторські методичні знахідки, використання елементів різних педагогічних технологій, форм, методів, прийомів та видів навчання, які встигли апробувати в екстремальних умовах педагогічної діяльності, тобто під час загальнонаціонального карантину цьогорічної весни.

Про свої секрети успіху ‒ щодо формування життєвих цінностей учнів через використання на уроках наскрізних трансформованих символів ‒ розповіла Козієва В, учитель української мови та літератури Олександрівського професійного аграрного ліцею, учителі зарубіжної літератури Новодонецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 16 м. Добропілля. Задорожня О. й Костянко Т., учителі англійської мови Новогродівського опорного закладу загальної середньої освіти № 7, власні доробки спрямовують на узагальнення та систематизацію знань школярів.

Власне бачення реалізації моделі змішаного навчання для розвитку ключових компетентностей учнів презентувала Кривощокова М., учитель німецької мови Маріупольської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 66.

Про те, як працювати із сучасними школярами, носіями «кліпового мислення», та застосовувати метод-кліпінг у навчанні, міркували Коваленко І., заступник директора з навчально-виховної роботи, та Тимощук О., учитель англійської мови Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 з профільним навчанням. Практикою використання гештальт-вправ у форматі дистанційного навчання щиро ділилася Міхневська А., учитель української мови та літератури Марківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Костянтинівського району.

Неговорова Т., учитель історії та правознавства Добропільського навчально-виховного комплексу «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 4 з поглибленим вивченням окремих предметів-дошкільний навчальний заклад», презентувала досвід із проблеми формування в учнів просторової компетентності.

Своїми секретами успіху з використання інтерактивного тренажера «Кольоровий зошит» поділилася Пархоменко Г., учитель української мови та літератури Комишуватської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Першотравневого району.

Рой О., учитель української мови, української та зарубіжної літератури навчально-виховного комплексу № 2 міста Покровська, показала, як потенціал мистецтва, який надихає та знімає напруженість, можна використовувати на уроках української філології, що слугує важливою запорукою збереження фізичного, психічного, духовного та психологічного здоров’я.

Сотніченко М., заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель російської мови та літератури Маріупольської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 41, познайомила із прийомом екфрасісу, спрямованим на розвиток уяви й самостійного мислення школярів.

В умовах пандемії цікавою формою роботи з дітьми стали вебквести, про застосування яких розповіла Філіппова О., учитель образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров’я Білицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 9 Добропільської міської ради.

Зрештою, було випрацювано спільне рішення, яке полягає в необхідності продовжувати використання потенціалу предметів суспільно-гуманітарного циклу задля досягнення триєдиної мети Нової української школи, реалізовувати змішане навчання для розвитку ключових компетентностей учнів ХХІ століття, застосовувати інноваційні технології навчання задля розвитку творчих здібностей школярів.

Із матеріалами дискусійно-презентаційного майданчика «Мій тренд: секрети успіху» можна ознайомитися за покликанням: https://meet.google.com/linkredirect?authuser=0&dest=https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Fdrive%2Ffolders%2F1eqvFkeKUJMEXvdzaMEp8lJu28w70pz2w%3Fusp%3Dsharing.

 Локація вчителів соціально-гуманітарних предметів

«Педагогічний лендарт Донеччини»

Локація «Педагогічний лендарт Донеччини» обʼєднала понад 90 педагогів, що опікуються викладанням соціально-гуманітарних предметів та не є байдужими до викликів в освіті, зумовлених пандемією коронавірусу. 15 спікерів своїми виступами про проблеми, досягнення й ризики віддаленого навчання мотивували вчителів до дискусії. Під керівництвом модератора локації Світлани Гарної, завідувачки відділу гуманітарної освіти, обговорено актуальні питання взаємодії методичних служб та вчительської спільноти через реалізацію проєктів, створення сайтів і блогів як ефективних інструментів роботи під час дистанційної освіти.

Педагоги поділилися досвідом створення інтерактивної навчальної мапи – форми електронного картографічного ресурсу нового покоління; проведення віртуальної екскурсії та онлайн QR-квесту; ефективного використання онлайн-сервісів і платформ; розроблення компетентнісних завдань з української мови та літератури, зарубіжної літератури, історії та їх адаптації до віддаленого навчання; моделювання дистанційного уроку тощо.

Підбиваючи підсумки роботи дискусійно-презентаційного майданчика, учасники вирішили широко використовувати інформаційно-комунікаційні технології та їх інтеграцію з новітніми дистанційними формами, закцентувати увагу на необхідності впровадження цифрового контенту в освітній процес, поєднанні електронного та традиційного форматів здобуття освіти, пошуку найбільш оптимальних та продуктивних технологій навчання.

Відеозапис локації: https://youtu.be/CH3U6q3EPkk

Локація вчителів інформатики

«Шкільна інформатика Донеччини: мотивація, кадри, шляхи розвитку»

Роботу локації було організовано під керівництвом завідувачки відділу інформаційних технологій Донецького ОБЛІППО Пилипчук Олени. На локації було представлено 22 доповіді з таких напрямів:

• роль учителя інформатики при підвищенні ІК-компетентності вчителів;
• організація дистанційного супроводу карантину;
• упровадження  STEM-освіти;

При обговоренні цих питань було представлено досвід роботи освітніх закладів, методичних об’єднань та педагогів Донеччини. До роботи локації долучилися 38 учасників. Ознайомитись з матеріалом можна за посиланням: https://goo-gl.su/oGMM

Жвавий інтерес викликали питання роботи з електронними щоденниками, адміністрування дистанційної платформи та сайту навчального закладу. Учасники також мали змогу ознайомитись з найяскравішим досвідом дистанційного супроводу навчання учнів під час карантину за допомогою сервісів Google, MicrosoftOffice365; обговорити можливості використання електронного інструментарію сервісу mozaBook для викладання шкільних предметів та інтерактивного підручника для викладання інформатики.

Зацікавленість присутніх викликали доповіді про організацію STEM-освіти за різними напрямами. Досвід колег показав можливість упровадження STEM не тільки на уроках, але й в позакласній діяльності, на факультативах.

Цікавим виявився досвід педагогів м. Маріуполя, Волноваського району із залучення краудфандингових платформ для забезпечення матеріально-технічної бази кабінетів зацікавлених педагогів.

За результатами роботи локації було прийнято таку резолюцію:

1. Здійснити необхідні заходи, спрямовані на підвищення ІКТ-компетентності педагогічних кадрів з метою якісного забезпечення дистанційної освіти.
2. Приділяти особливу увагу й підтримувати ініціативу закладів освіти в участі у дослідно-експериментальній роботі.
3. Звернути увагу на організацію та адміністрування роботи з електронними журналами, щоденниками, сайтами з метою оптимального розподілення навантаження учасників освітнього процесу.
4. Сприяти підтримці (матеріальній, психологічній) педагогічних кадрів, які опікуються обслуговуванням матеріально-технічної бази освітнього закладу.

Локація вчителів математики «Рік математики: пошук нових підходів до якісного оновлення змісту шкільної математичної освіти в контексті європейського освітнього та культурного простору»

У роботі локації взяли участь 88 педагогів, які працювали над розв’язанням таких проблемних питань:

1. Що таке якість математичної освіти, чим вона визначається та від чого залежить, як її можна підвищити та чому з таким утрудненням просувається цей процес?
2. А чи зможете ви одразу відповісти, яку користь математика приносить особисто вам? А що, на Вашу думку, дає знання математики сучасній людині?
3. Чому поширена думка, що математика не потрібна, а її вивчення – марна трата часу і зусиль?
4. Чи потрібна математика гуманітаріям?
5. Як Ви вважаєте, чому ми маємо такі результати ЗНО та PISA з математики?

У процесі дискусії вчителі представили досвід своєї роботи у таких напрямах:

• STEM-освіта (Бондаренко Л. – Прелесненська ЗОШ І-ІІІ ступенів Черкаської селищної ради Слов`янського району; Зоріна Н. – ОЗ «Торецька ЗОШ І-ІІІ ступенів №6» ВЦА м.Торецьк);
• Мультимедійний проєкт (Пилипенко В. – Слов’янська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 Слов’янської міської ради; Полоус О. – Новогродівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 10 ім. Т.Шевченка Новогродівської міської ради);
• Інтеграція (Поліщук С. і Бахур В. – КЗ «Маріупольський міський ліцей Маріупольської міської ради»);
• Ігрові технології (Савельєв О. – Шандриголівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Лиманської міської ради; Гаденко Т. – Дружківська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 7 Дружківської міської ради, Міхненко В. – КЗ «Касянівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Нікольської районної ради»;
• Лепбук (Оврашова Н. – Білозерська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 15 Добропільської міської ради; Ердик І. – Бахмутська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 12 Бахмутської міської ради; Козаченко О. – Іванівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Бахмутської міської ради);
• Дистанційна освіта (Калініна О. – Вугледарський НВК «Політехнічний ліцей-ЗОШ І-ІІ ступенів» Вугледарської міської ради; Рудик В. та Пономаренко О. – ОШ І-ІІІ ступенів № 9 Покровської міської ради);
• Інтерактивний плакат (Густіліна Ю. – Новодмитрівський НВК Костянтинівської районної ради).

У ході дискусії учасники дійшли висновку щодо необхідності поширення міжпредметних зав’язків математики з іншими навчальними предметами та формування математичної компетентності засобами змішаного навчання.

Відео та матеріали локації за покликанням: https://drive.google.com/drive/folders/1JuaiQakNRq0vvn4Ze8Sgy0MiqYXWeAUq

Локація вчителів початкових класів

«Інноваційний простір учителя початкових класів»

На локації «Інноваційний простір учителя початкових класів» працювали 203 учасники: методисти МК, які відповідають за початкову школу; керівники ШМО; учителі початкових класів закладів освіти області. Для участі в Конгресі було надано 197 робіт. Обрано для виставки – 14, авторів яких запрошено до участі в онлайн-форматі. Під час заходу працювали 4 дискусійні панелі, які висвітлювали такі питання:

• Як організувати корекційну роботу за підсумками дистанційного навчання в березні-травні 2020 року? Учасниками цієї дискусії були: Стрельник О., учитель Селидівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 6; Кузьміна Т., учитель закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 «Спеціалізована школа з поглибленим вивченням англійської мови» військово-цивільної адміністрації місто Торецьк; представник колективного проєкту Іллінівського опорного закладу загальної середньої освіти з поглибленим вивченням іноземних мов Колосова Н.
• Як організувати дистанційну освіту в НУШ? Учасниками дискусії були: Оніщенко І., учитель Бахмутського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 – багатопрофільний ліцей»; Калашнікова Л., учитель Гірницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 19; представник колективного проєкту Старомлинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Великоновосілківської районної ради Костенко Л.; представник колективного проєкту Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Добропільської районної ради Блашнікова В.
• Універсальне освітнє середовище НУШ: реалії та перспективи. Учасниками цієї дискусії стали представники колективних проєктів: Сірош Г., учитель Костянтинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 5; Мацука Л., учитель Ялтинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2; Шнуренко В., учитель Добропільської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 6; Чура Т., учитель КЗ «Авдіївська опорна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2».
• Освітній процес у НУШ: реалії та перспективи. Учасниками стали представники колективних проєктів: Коцур Н., учитель Часовоярської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17 Бахмутської районної ради; Сорокова І., учитель Курахівського ліцею «Престиж» І-ІІІ ступенів (академічного спрямування) Мар’їнської районної ради; Пелехань І., заступник директора з НВР навчально-виховного комплексу №1 Покровської міської ради.

Автори матеріалів ділились своїми творчими ідеями, власними доробками, ігровими прийомами та методами роботи на уроці, які стануть у пригоді для мотивування учнів до навчання; поглиблять набуті знання з упровадження дистанційного навчання.

Після завершення дискусії педагоги дійшли висновку про необхідність підготовки вчителів, батьків і дітей до роботи в дистанційному форматі.

Ухвалили: сприяти удосконаленню науково-методичного супроводу освітнього процесу в Новій українській школі з урахуванням досягнень та викликів навчання в період соціального дистанціювання внаслідок COVID-19.

Матеріали доступні за покликанням: https://cutt.ly/8ffkQjh   https://drive.google.com/file/d/1LZ2UrVXU7W3h1XB_KTvFLNqxQdW1MCRr/view

Локація  «Інклюзивна освіта – освіта для всіх»

Педагоги різного фаху з понад 52-х закладів освіти та інклюзивно-ресурсних центрів зібралися на локації «Інклюзивна освіта – освіта для всіх».

Кожна дитина має власні унікальні індивідуальні особливості розвитку та має право на отримання якісної освіти. Процеси інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в заклади освіти набувають широкого розповсюдження і стають успішними за умови зміни ставлення в суспільстві до ідеї інклюзії, покращення матеріального забезпечення системи освіти, здійснення необхідної фахової підготовки та підтримки педагогів, батьків, дітей.

Сьогодні постало питання підвищення психолого-педагогічної компетентності як педагогів, так і батьків, пошук психологічних ресурсів, якими вони можуть скористатися в процесі взаємодії з дітьми (зокрема з дітьми, які мають особливі освітні потреби, обдарованими дітьми). Тому в ході дискусії фахівці інклюзивної освіти шукали такі форми та методи роботи, які дозволятимуть врахувати потреби всіх дітей та батьків, сприятимуть формуванню активної позиції кожного, що в цілому стає підґрунтям для підтримки дітей з ООП.

На панельній дискусії обговорювалися основні виклики інклюзивної освіти Донеччини. Модераторами отримано близько 200 запитань, на які педагоги бажали отримати відповідь та понад 79 заявок на участь у дискусії та розкриття досвіду роботи фахівцями інклюзивно-ресурсних центрів, керівників та педагогів ЗДО, ЗЗСО, де впроваджується інклюзивна освіта, спеціальних та загальноосвітніх інтернатних закладів.

Виклик 1. Компетентнісно-орієнтований педагог Нової української школи: інновації в роботі з дітьми з різними освітніми потребами. Разом із модератором Лопухіною Т., завідувачкою відділу професійного розвитку фахівців освіти дітей з особливими освітніми потребами Донецького ОБЛІППО, учасники локації знаходили відповіді на питання, пов’язані з організацією освітнього процесу з дітьми з різними особливостями розвитку, обдарованими дітьми; підготовки та перепідготовки педагогів із цього напряму: що повинен знати сучасний педагог, який працює в інклюзивному класі? Як враховувати інноваційні методики для розвитку сильних сторін із дитиною з ООП, обдарованої дитиною? Як педагогу організувати міжособистісне спілкування дитини з ООП з однолітками?

Виклик 2. Партнерська взаємодія фахівців ЗЗСО, ЗДО, спеціальних закладів освіти та ІРЦ з питань підтримки та супроводу дітей з ООП в освітньому просторі. Дискусійне обговорення продовжила Коваль А., завідувачка ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти Донецького ОБЛІППО, у ході якого було висвітлено досвід розвʼязання питання організації інклюзивного навчання, створення інклюзивного освітнього середовища, складання індивідуальної програми розвитку та побудову індивідуальної траєкторії розвитку дитини з ООП та обдарованою дитиною.

Виклик 3. Підтримка батьківства – крок до прийняття та підтримки дитини: особливості психолого-педагогічного супроводу. Завершувала модерування панельної дискусії Поуль В., завідувачка кафедри психології та розвитку особистості Донецького ОБЛІППО, яка разом з учасниками локації визначала ефективні шляхи розвʼязання таких питань: як розвіяти страхи батьків дітей з ОПП та батьків дітей з типовим розвитком щодо спільного навчання в інклюзивних класах; яка форма навчання найкраща для дітей з ООП? як спілкуватися зі своїми дітьми та навчати їх? Як відчути підтримку з боку педагога? Як ефективно налагодити співпрацю з батьками?

На віртуальній виставковій експозиції локації «Інклюзивна освіта – освіта для всіх» усі педагоги мають змогу ознайомитися з найкращим досвідом різних моделей співпраці ІРЦ та закладів освіти; методичного супроводу та підтримка фахівця, що працює з дітьми з ООП; відеоматеріали занять з дітьми з ООП, психолого-педагогічної підтримки батьківства тощо.

Відео локації: https://cutt.ly/jfflZc6. Матеріали спікерів: https://cutt.ly/9fd04TE

Колектив Донецького ОБЛІППО щиро дякує всім учасникам, спікерам локацій за плідну співпрацю, досвід та можливість навчатися. Професіоналізм і вміння швидко реагувати на виклики сьогодення – міцне підґрунтя для подальшого ефективного реформування системи освіти регіону з урахуванням європейських вимірів щодо якості.

Переглянути фоторепортаж можна за покликанням...