«Тарасова гора в м. Канів – загадкова й чарівна місцевість, де похований Тарас Григорович Шевченко – «Батько України», людина, яка не змирилася з долею кріпака і засуджувала всі можливі пригнічення людини, письменник і патріот.

 «На горі я відчував свободу – саме те, що й оспівував Кобзар. Я побачив той  степ широкий, і лани широкополі, і Дніпро, і кручі.

Безумовно, ще однією перлиною цієї гори є музей письменника. Те, як його працівники піклуються про нього, збирають з усього світу експонати, діляться з відвідувачами інформацією, про яку не дізнаєшся на звичайному уроці, – заслуговує на щиру подяку. Крокуючи у світле європейське майбутнє, ми дякуємо тим, хто піклується про можливість побувати в серці України, української літератури та історії, допомагає зануритися у славетне українське минуле».

Олег Синяк, учень Лиманського ліцею, переможець Міжнародного фестивалю дитячо-юнацької журналістики «Прес-весна на Дніпрових схилах – 2021», номінація «Журналістика», учасник подорожі.

Шевченківський національний заповідник «Тарасова гора». «Зона тиші» такі таблички супроводжують відвідувачів Чернечої гори, але й без цього нагадування група дітей Донеччини відчувала піднесення. Тамували подих, слухаючи екскурсоводів. Схвильовано, натхненно читали вірші на місці поховання Тараса Григоровича. Зацікавлено по черзі оглядали маленьку «Тарасову світлицю». У величному літературно-меморіальному музеї Шевченка уважно розглядали експонати, пов’язані з життям і творчістю Кобзаря.

По закінченні екскурсій пішли знову милуватися дніпровими горами. Хотілось ще раз постояти на кручі на сильному вітрі, який дійсно реве над Дніпром. Ніби свободу отримали! Розкидали руки як птахи, фотографувались із українським прапором, що майорив на вітру. Читали вірші і як читали!

«Послухати таких дітей, поспілкуватися з ними багато вартує. А побачити прапор у дитячих руках… Це щось…», поділилась своїм враженням Тамара Іванівна Філіпович, екскурсоводка й завідувачка відділу культурно-освітньої роботи заповідника. Директорка музею Валентина Михайлівна Коваленко радо сфотографувалась із нашою делегацією.

Такою була одноденна подорож обдарованих дітей із різних куточків Донецької області до мальовничого м. Канева на правому березі Дніпра. Безкоштовна поїздка організована за кошти Злученого Українського Американського Допомогового Комітету (м. Філадельфія, США) та за підтримки департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації й Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в межах проєкту «Іду з дитинства до Тараса». 23 учні з Маріуполя та 32 учні з мм. Бахмута, Добропілля, Дружківки, Краматорська, Покровська, Слов’янська; із Великоновосілківської, Іллінівської, Лиманської, Мар’їнської, Сіверської, Черкаської ТГ 17 червня 2021 року відвідали Шевченківський національний заповідник «Тарасова гора».

Така подорож відбувається не вперше. У 2019 році 35 обдарованих дітей відвідали меморіал Великого Кобзаря у Каневі. На жаль, минулого року через карантинні обмеження поїздка не відбулася.

Обдаровані діти, талановита молодь це золотий запас нації, її інтелектуальна еліта, гордість і надія України. Враховуючи всю значимість Тарасової (Чернечої) гори у формуванні духовності нації, розбудови державності й творення української культури, не будемо забувати, що поглиблене вивчення життя, діяльності Т. Г. Шевченка в майбутньому приведе до відкриттів у різних сферах науки: історії, мовознавстві, етнографії, фольклористиці, мистецтві тощо. То ж маємо надію, що канівська подорож запалить вогник творчості в юних серцях мандрівників, а їхні майбутні замисли наповняться світлом і добром!

Переглянути фотозвіт подорожі та відео можна тут: https://cutt.ly/vnV2ZW1.