06 вересня 2022 року у змішаному форматі на базі Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти відбулася регіональна науково-практична конференція з міжнародною участю «Освіта Донеччини: історія, сьогодення та майбутнє». Захід проведено з метою об’єднати зусилля науковців, практиків, державних і громадських діячів щодо характеристики здобутків і перспектив розвитку освіти регіону та з нагоди 90-ї річниці заснування Донецької області. Заголом до роботи в різних форматах долучилося близько 1100 учасників і учасниць: науково-педагогічні, педагогічні працівники, представники всіх ланок освіти та громадськості.

З вітальним словом звернувся Антон Новиков, помічник заступника Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України − уповноважений з питань внутрішньо переміщених осіб, наголосивши на роботі Міністерства щодо створення передумов для комфортної інтеграції молоді з тимчасового окупованих територій України та територій, де ведуться бойові дії, в українське суспільство, а також фінансовій та інформаційній підтримці громадян.

Микола Кириченко, ректор ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, член-кореспондент Національної академії наук вищої освіти України, доктор філософії, професор кафедри філософії і освіти дорослих, акцентував на передових позиціях Донеччини у впровадженні інновацій у різних сферах, на згуртованості освітян у боротьбі за територіальну єдність, а також вагомих внесках на науково-освітньому фронті.

Також вітали учасників Юлія Горбанюк, професор кафедри психології емоцій та мотивації Інституту психології Католицького Університету Любліна Яна Павла II, м. Люблін, Польща, Ірина Сіданіч, завідувач кафедри педагогіки, адміністрування і спеціальної освіти Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПНУ, доктор педагогічних наук, професор, Світлана Омельченко, ректор ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, Олена Пащенко, заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги. Вони наголосили на здобутках партнерства, а також подальших планах.

Пленарне засідання

Йоланта Маркевичене, менеджер освітніх проєктів Столичного дитячо-юнацького центру – громадської установи муніципалітету Вільнюса, універсального багатофункціонального центру неформальної освіти дітей/дорослих Литовської Республіки, висвітлила досвід упровадження проєкту Update 2021, зокрема питання розвитку системи дистанційного підвищення кваліфікації вчителів. Наголошено на змісті навчальних модулів задля покращення якості дистанційної освіти, презентовано блог зі статтями на актуальні теми, запрошено освітян до співпраці у зазначеному напрямі.

Тему «Психосоціальна допомога населенню, яке постраждало в результаті конфлікту в Україні на прикладі застосування підходу інтервенції низької інтенсивності «Управління проблемами плюс (УП+)» висвітлила Анастасія Зікас, технічний експерт із програм психічного здоров’я Філії Асоціації «Medicos del Mundo» в Україні, міжнародна організація «Лікарі світу». Акцентовано на підготовці фахівців у сфері психічного здоров’я.

Ганна Байкєніч, завідувач сектору методичної роботи Українського інституту національної пам’яті, кандидат педагогічних наук, виступила з доповіддю «Політика відновлення національної пам’яті: форми співпраці із закладами освіти Донеччини». Презентовано низку заходів та різноманітного контенту щодо популяризації історії України XX−XXI століття. Наголошено на актуальній тематиці, формах роботи, освітніх і виставкових проєктах.

Про меморіально-монументальний простір Донеччини говорила Надія Темірова, професор кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця), доктор історичних наук, представивши етапи формування Донецької області та наголосивши, що пам’ятники несуть у собі певну інформацію, тож можуть впливати на формування певної свідомості. Проаналізовано кількість пам’ятників історії та культури у м. Донецьк та Вінниця за часом спорудження.

Шкільну освіту на Донеччині від кінця ХІХ ст. до 1980-х рр. у своєму виступі розглянула Ольга Лаврут, доцент кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктор педагогічних наук, доцент.

Ірина Лимар, журналістка інтернет-видання «Громада – Схід», висвітлила тенденції та перспективи розвитку ЗМІ Донеччини в умовах війни. Завідувач відділу національного виховання та позашкільної освіти Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Андрій Дубяга презентував учасникам книгу «Позашкілля Донеччини: 90 років історії, здобутків та перспектив».

Відеозапис пленарного засідання: https://www.youtube.com/watch?v=E6U5sb5d7M8

Подальша робота конференції продовжилася за тематичними секціями.

Розвиток системи безперервної освіти та освіти дорослих в історичному ракурсі

Під час роботи секції, до якої долучилось онлайн близько 30 учасників (керівники закладів освіти, учителі, науковці й методисти), обговорювали актуальні питання безперервної освіти та освіти дорослих в історичному ракурсі.

Доцент кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти, доктор історичних наук Ольга Лаврут у доповіді «Вижити, щоб навчатися VS навчатися, щоб вижити? Досвід учнівства у перші повоєнні роки на Донеччині» проаналізувала шляхи розвитку шкільної освіти та учнівства нашого краю в перші повоєнні роки.

Наталія Скрипниченко, директор ЦПРПП управління освіти Торецької міської ВЦА Бахмутського району Донецької області, презентувала 60-річний досвід роботи методичної служби, яка протягом цього часу завжди була каталізатором освітніх реформ; акцентувала на вагомості методичної роботи та підвищення кваліфікації в умовах війни.

Під час виступу Алла Фоменко та Валентина Пашкевич, заступниці директора з навчально-виховної роботи Лиманського НВК «гімназія–ЗОШ І ступеня», довели, що від якісної цифрової освіти педагога залежить результативна дистанційна освіта учнів.

Ідея впровадження електронних журналів та щоденників в освітній процес ЗЗСО стала надзвичайно актуальною в останнє десятиріччя. Про впровадження системи nz.ua у Слов’янському педагогічному ліцеї розповів Юрій Іваненко, учитель інформатики цього закладу.

«Сьогодення безперервної технологічної освіти» – тема виступу Світлани Панченко, методиста відділу STEM-освіти та інформаційних технологій Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Спікер наголосила, що на сучасному етапі в суспільстві є попит на креативних педагогів, та презентувала досвід учителів Донеччини, які рухають технологічну освітню галузь.

Учасники дійшли одностайної думки щодо важливості вдосконалення системи безперервної освіти та освіти дорослих в умовах воєнного часу.

Матеріали можна переглянути за покликанням:

https://drive.google.com/drive/folders/1DYxRInjpfGFwbP7HEfrh7hyK0Qpd-XJO?usp=sharing

Історія становлення педагогічного менеджменту в регіональному вимірі

Секція об'єднала 38 учасників. Під час роботи висвітлено історію роботи Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, зокрема кафедри управління та адміністрування, у напрямі формування управлінської компетентності керівників сфери освіти. Розкрито досягнення, проблеми й перспективи розвитку освітнього менеджменту в галузі загальної середньої освіти (спікер – Ганна Щербиніна). Розглянуто питання успішної євроінтеграційної спрямованості освіти Донеччини, яка принесла неабиякі результати на всеукраїнському та міжнародному рівнях (спікер – Яна Бобилева).

Олена Колган, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератури Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет», висвітлила історію управлінського менеджменту у вищій школі в галузі краєзнавства.

Також були розглянуті історії успіху Бахмутського НВК «ЗОШ №11-багатопрофільний ліцей» (спікер − Ольга Лавренко), Добропільського ЦПРПП (спікер – Ірина Гордієнко), Опорного ЗЗСО ім. Василя Стуса Краматорської міської ради (спікер – Ірина Григор'єва), які мають унікальні шляхи становлення та розвитку.

Не оминули й питання про виклики системи управління освітою Донеччини в умовах децентралізації (спікер – Оксана Соломахіна).

Економіко-природничий та туристичний потенціал регіону: освітня складова

До секції долучилося 10 освітян, які опікуються питаннями екологічного туризму та проблемами сталого розвитку в області.

Проректор Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат біологічних наук, доцент Віктор Шабанов у своїй доповіді висвітлив головні шляхи розвитку освіти для сталого розвитку. Доцент кафедри природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук Ольга Кітова у своєму виступі проаналізувала соціально-економічні передумови розвитку освіти Донеччини у другій половині ХХ ст.

Завідувач відділу природничих дисциплін кафедри природничо-математичних дисциплін та методики їх викладання Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Галина Гундарева розповіла про природно-заповідний фонд та туристичний потенціал Донеччини. Не залишилося поза увагою болюче питання «Як страждає довкілля через руйнівну війну?». Методист відділу природничих дисциплін Ольга Олешко у своїй промові наголосила, що освіті належить роль випереджального чинника побудови ціннісних та світоглядних засад суспільства для сталого розвитку.

Робота секції відбулась у дружній атмосфері з надією на подальший розвиток Донеччини.

Психологічний супровід і гуманізація освіти в умовах воєнного стану

Під час роботи 32 учасники обговорювали різноманітні питання щодо пріоритетних напрямів розвитку системи безперервної університетської й післядипломної педагогічної освіти України у воєнний і повоєнний час, виклики і реалії психологічної підтримки і відновлення освіти сьогодення та майбутнього, психологічного супроводу різних категорій населення в умовах воєнного стану, інтегративний підхід до моніторингу і відновлення ментального здоров‘я дітей в умовах воєнного стану тощо.

До роботи секції долучилися науковці з галузі психології та педагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет», Донецького національного медичного університету, Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», методисти, керівники, практичні психологи та педагогічні працівники закладів освіти, фахівці галузі освіти із Бахмутської, Білозерської, Курахівської, Мирноградської, Слов’янської, Торецької територіальних громад. У роботі секції узяли участь три професори, доктори наук; три доценти, п’ять кандидатів наук.

Активної дискусії набуло питання теоретичних і практичних аспектів надання психологічної допомоги постраждалим від військової агресії, яке висвітлила Елліна Панасенко, завідувач кафедри практичної психології Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет», доктор педагогічних наук, професор. Також увагу приділено питанню психологічного супроводу посттравматичного зростання здобувачів освіти, яке порушувала у своїй доповіді Олена Богучарова, професор кафедри юридичної лінгвістики та практичної психології Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, доктор психологічних наук, професор.

Окремо розглянуто інтегративний підхід до моніторингу і відновлення ментального здоров’я дітей в умовах воєнного стану у доповіді Анастасії Кабанцевої, доцента кафедри психіатрії, психотерапії, наркології і медичної психології Донецького національного медичного університету, кандидата психологічних наук, доцента. Тетяна Борозенцева, доцент кафедри психології та педагогіки Горлівського інституту іноземних мов ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», кандидат психологічних наук, присвятила свій виступ особливостям дитячо-батьківських відносин в умовах воєнного стану.

Наприкінці роботи секції учасники дійшли висновку, що психологічний супровід і гуманізація освіти в умовах воєнного стану є суттєво важливими, оскільки забезпечують функціонування освіти в ситуації невизначеності та нестабільності, спрямовані на мінімізацію негативних впливів та максимізацію позитивних наслідків для учасників освітнього процесу як конкретного закладу, так і реалізації освітньої політики країни в цілому.

З матеріалами роботи секції можна ознайомитися за покликанням: https://cutt.ly/nCc9Vhx

Відеозапис роботи секції: https://cutt.ly/pCcBSzr

Культурно-духовні ретроспективи освіти Донеччини

У роботі секції взяли участь 15 освітян, які опікуються питаннями культурно-духовного спрямування в умовах реалізації Концепції Нової української школи. Під час онлайн-зустрічі розглянуто ключові напрями розвитку культурно-духовної освіти Донеччини.

Ірина Шингоф, старший викладач кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, акцентувала на здобутках культури як засобі формування національних цінностей в особистості вчителя. Присутніх також зацікавила доповідь «Погляд на культуру та освіту Донеччини наприкінці ХІХ − початку ХХ століть крізь призму національної ідентифікації» Ірини Чубахи, магістра, учителя другої категорії, педагога-організатора Іллінівського опорного закладу загальної середньої освіти з поглибленим вивченням іноземних мов Іллінівської сільської ради Краматорського району Донецької області. Олена Чумак, вихователь вищої категорії дошкільного навчального закладу № 36 «Пролісок» ясла-садок загального розвитку відділу освіти Добропільської міської ради, окреслила культурно-духовні ретроспективи освіти Донеччини в контексті власної педагогічної діяльності. Проблема реалізації діалогічного підходу в процесі літературної освіти школярів була презентована Мариною Калмиковою, учителем української мови та літератури, зарубіжної літератури, учителем-методистом, завідувачем кафедри суспільно-гуманітарних наук Слов’янського педагогічного ліцею Слов’янської міської ради Донецької області. Ізабелла Василевська та Інна Єлець, вихователь і директор закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 7 «Мир» Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області, висвітлили питання жіночих постатей у художній літературі для дітей дошкільного віку, а Тетяна Ониксимова, вихователь-методист закладу дошкільної освіти (ясел-садка) № 11 «Казка» Торецької військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області, поділилася досвідом формування ключових компетентностей дошкільника через реалізацію дитячих інженерних проєктів.

Доповідачі та слухачі секції дійшли висновку, що у процесі формування ключових компетентностей учня НУШ слід апелювати до педагогічного досвіду кращих освітян Донеччини, а також щодо необхідності формувати у молодого покоління національну та локальну ідентичність із застосуванням інноваційних методик навчання та виховання. Не менш важливим є проблема популяризації духовно-культурних надбань краю шляхом створення сучасного навчального контенту, конкурентоспроможного у відкритому медіапросторі.

Із матеріалами секції можна ознайомитися за покликанням https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1CR60bRuL7R5HbnNscVnrHbkk79cBKGgT

Національно-патріотичне виховання в регіоні: сучасне осмислення становлення та розвитку

Учасниками секції стали понад 30 організаторів виховної роботи із 20 територіальних громад. Протягом онлайн-зустрічі розглядалися питання компетентнісного підходу у військово-патріотичному вихованні старшокласників, формування свідомого ставлення дітей дошкільного віку до національно-патріотичних цінностей.

У своїх виступах педагоги області порушували питання проведення челенджів і квестів як активізації процесів національно-патріотичного виховання та формування особистості національно свідомого громадянина України (Оксана Дейнекіна, заступник директора з виховної роботи, учитель української мови та літератури Новогродівського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів № 7 Новогродівської міської ради); виховання національної свідомості засобами волонтерського руху (Марина Соловйова, заступник директора з виховної роботи ліцею зі структурним підрозділом гімназії № 6 Покровської міської ради); виховання творчої, фізично й інтелектуально розвиненої особистості, патріота через туристично-краєзнавчу роботу (Тетяна Самойленко, заступник директора з виховної роботи ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 20 Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області).

Ольга Скібіна, завідувач бібліотеки Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Член Української Бібліотечної Асоціації, та Ганна Ткаченко, бібліотекар Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Член Української Бібліотечної Асоціації, висвітлили досвід краєзнавчої роботи бібліотекарів закладів загальної середньої освіти Донецької області.

До роботи секції долучилися Віталій Чебаник, кандидат політичних наук, старший викладач кафедри методики викладання суспільно-гуманітарних дисциплін Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, Марина Семанюк, директор Комунальної обласної школи-інтернату ІІ-ІІІ ст. з поглибленим вивченням окремих предметів «Багатопрофільний ліцей для обдарованих дітей», м. Чернівці. Вони наголосили на актуальності проблеми військово-патріотичного виховання учнівської молоді, акцентували на імплементації компетентнісного підходу щодо військово-патріотичного виховання старшокласників.

Результатом роботи секції стало озброєння організаторів виховної роботи територіальних громад інноваційними формами та методами підготовки та проведення заходів із національно-патріотичного виховання, основами волонтерської діяльності, шляхами формування свідомого ставлення учнівської молоді до національно-патріотичних цінностей.

Надбання освіти Донеччини є запорукою розуміння подальших пошуків і шляхів розвитку національної системи освіти. Поєднання формальної, неформальної та інформальної освіти сприяють ефективній взаємодії учасників освітнього процесу в сучасних умовах. Тож маємо і надалі працювати злагоджено задля розбудови системи освіти регіону.

Усі фотоматеріали.