Третій день конгресу освітян Донеччини об’єднав понад 3550 освітян області, зокрема керівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти, центрів професійного розвитку, учителів усіх освітніх галузей та початкових класів, консультантів центрів професійного розвитку, психологів та соціальних педагогів.

Освітяни Донеччини мали можливість відвідати різні тематичні секції, а їх було 21. Подолання освітніх втрат, укладання навчальних програм на основі модельних, психологічний супровід освітнього процесу, інноваційні методи викладання – ці та інші питання розглядалися впродовж дня учасниками Конгресу. Педагогам були запропоновані методичні рекомендації, розроблені працівниками Донецького облІППО до нового навчального року, презентації спікерів, цифрові інструменти, дидактичний матеріал до уроків та багато іншого.

Конгрес «Код незламності освіти Донеччини» завершено! Донецький облІППО висловлює щиру подяку спікерам та учасникам Конгресу за активну участь, надані матеріали, цікаві ідеї, досвід і неперевершений професіоналізм!

Ознайомитися з резолюцією Конгресу можна за покликанням.

Круглий стіл «Підготовка закладів дошкільної освіти до нового 2023/2024 навчального року»

Круглий стіл «Підготовка закладів дошкільної освіти до нового 2023/2024 навчального року» відбувся за участі Світлани Нерянової, начальника відділу дошкільної освіти головного управління дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти директорату дошкільної, позашкільної інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України, та Ніни Омельяненко, голови правління ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти».

Учасниками круглого столу були обговорені питання підготовки закладів дошкільної освіти до нового 2023/2024 навчального року, участь закладів дошкільної освіти Донеччини в проєкті UNICEF «Забезпечення безперервності навчання та розвитку дітей дошкільного віку в умовах кризи в Україні».

Юлія Бурцева, ректор Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, висвітлила стан дошкільної освіти Донецької області станом на 01.08.2023, зазначивши, що пріоритетними завданням має залишатися збереження та повернення контингенту, а також поновлення кадрового потенціалу в закладах дошкільної освіти Донеччини.

Педагогам були запропоновані практичні матеріали зі здійснення освітнього процесу за сімейною формою виховання з елементами дистанційної освіти.

Дошкільній освіті Донеччини бути!

Секція «Безпека освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти на 2023-2024 навчальний рік (управлінській вектор)»

 (для директорів та заступників директорів ЗЗСО)

Секція була спрямована на розгляд питань планування роботи ЗЗСО на новий навчальний рік з урахуванням Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі на 2023 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 174-р); кібербезпеки учасників освітнього процесу; оцінювання учнів, які знаходяться за кордоном; атестації вчителів за новим Положенням про атестацію педагогічних кадрів; якості дистанційного навчання, зокрема покращення та оновлення навчального контенту для учнів; затвердження на педагогічній раді плану заходів з подолання освітніх втрат; ключових новел останніх наказів та рекомендацій МОН України.

 

Окрім цього, на секції розглянуто практичні поради щодо збереження контингенту в умовах воєнного стану – із досвіду роботи Бахмутської ЗОШ І-ІІІ ст. №18 ім. Дмитра Чернявського Бахмутської міської ради (Оксана Приходько, заступник директора з НВР); створення автоматизованого контролю за відвідуваністю учнів задля мінімізації необґрунтованих пропусків уроків під час воєнного стану (Інна Страшко, директор Краматорської ЗОШ І-ІІІ ст. №25 з профільним навчанням Краматорської міської ради); переваги віртуальної вчительської (Інна Шумакова, заступниця директора з НВР Маріупольської ЗОШ І-ІІІ ст. №29 Маріупольської міської ради).

Під час секції презентовано віртуальну виставку управлінських практик різної тематики, які керівники ЗЗСО підготували до Конгресу. Ознайомитися з нею можна за покликанням.

До роботи секції доєдналося понад 150 керівників закладів загальної середньої освіти.

Матеріали спікерів та відеозапис секції можна переглянути за покликанням.

Секція «На хвилі сучасності»

(для вчителів початкових класів)

Секція об’єднала 467 педагогів Донецької області: консультантів ЦПРПП, керівників МО вчителів початкових класів, учителів початкових класів. Під час роботи секції основний акцент було зроблено на важливості своєчасного виявлення та компенсації освітніх втрат учнів початкової школи в реаліях сьогодення.

Під час практичного блоку були презентовані матеріали переможців вебвітрини «Освітнє середовище початкової школи: інноваційні практики – 2023». Людмила Воробей, Юлія Голубенко, Діана Зайцева, Юлія Канурна, Тетяна Карпенко, Олена Кілко, Ірина Оніщенко, Ольга Петриченко, Катерина Рябчук, Ірина Столяр, Людмила Шуріна ділилися своїми творчими ідеями, власними наробками, які стануть у пригоді для мотивування учнів до навчання, поглиблять набуті знання щодо організації освітнього процесу в початковій школі.

За результатами роботи наголошено на важливості використання сучасних інноваційних технологій, методик і прийомів, спрямованих на подолання освітніх втрат при організації освітнього процесу та впровадження ігрових психосоціальних активностей, дієвих практик для формування ключових і предметних компетентностей учнів початкової школи.

Секція

«Реалізація інновацій у мовно-літературній освітній галузі Державного стандарту в сучасному закладі освіти»

(для вчителів української мови та літератури)

У межах секції було висвітлено актуальні питання щодо освітніх та навчальних втрат і розривів, вивчення художніх творів у контексті розвитку медіаринку України, можливостей для вчителів-філологів у співпраці з Донецьким облІППО, інструментів дистанційної освіти тощо. Гість методичної мозаїки Олег Твердь, менеджер розробки навчальних програм і матеріалів ГО «Смарт освіта», презентував проєкти, які можуть бути надзвичайно корисними не тільки для педагогів-україністів, але й для учнів та їх батьків.

Учителі української мови та літератури готові впроваджувати інновації в мовно-літературній освітній галузі, удосконалювати професійний рівень, працюючи на майбутнє рідної держави.

У роботі секції взяли участь 250 педагогів.

Секція «Як навчати дітей під час війни: чеклист для вчителя зарубіжної літератури»

(для консультантів ЦПРПП, керівників методичних об’єднань, учителів зарубіжної літератури)

До роботи секції зарубіжної літератури доєдналося 200 освітян області. Учасники обговорили питання щодо організації освітнього процесу в умовах війни; поділилися висновками щодо пошуку ефективних рішень оновлення сучасної шкільної літературної освіти.

Під час заходу спікери окреслили причини й наслідки освітніх та навчальних втрат, шляхи їх подолання; розглянули проблеми щодо набуття здобувачами освіти навичок читання та читацької грамотності для якісного здобуття освіти, розвитку критичного мислення, самореалізації особистості тощо; розширили знання щодо освітніх технологій і систем для дистанційного та змішаного навчання; презентували простір можливостей використання у професійній діяльності вчителя-словесника нейромереж для проведення цікавих та корисних уроків зарубіжної літератури.

Наприкінці зустрічі учасники виокремили перспективні напрями подальшої роботи щодо пошуку ефективних рішень оновлення шкільної мовно-літературної освіти.

Секція «Іншомовна освіта Донеччини: нові виклики, можливості, рішення»

(для вчителів іноземної мови)

До роботи секції доєдналося 240 учасників: консультанти центрів професійного розвитку педагогічних працівників, які опікуються іноземними мовами; керівники предметно-методичних комісій учителів англійської, німецької та французької мов, педагоги. Основне питання роботи секції – вивчення іноземних мов у період змін: виявлення, вимірювання й подолання освітніх втрат. Порушувалися питання застосування STEM-освіти на уроках англійської мови; використання інтерактивної платформи «Microsoft Sway» – актуального ресурсу для створення інтерактивних презентацій та проєктів; створення інтерактивного матеріалу за допомогою сервісу Genially. Учителями-практиками презентовано методичні «родзинки» – ефективні технології та інструменти дистанційного навчання, які будуть корисними як учителям, так і учням в питанні опанування іноземної мови в умовах воєнного стану.

За результатами роботи наголошено на необхідності створення умов для подолання освітніх втрат, розвитку критичного та креативного мислення вчителя та учнів; активному впровадженню в практику вчителів іноземних мов використання проблемних, творчих, нестандартних завдань як засобу формування ключових компетентностей учнів та діяльнісного підходу через інтегровані, бінарні уроки, уроки з міжпредметними зв’язками.

 

Секція «Особливості викладання математики у 2023-2024 навчальному році»

(для вчителів математики)

На секції розглядалися питання організації освітньої діяльності з математики, проблеми і перспективи математичної освіти області, пошук шляхів подолання освітніх втрат, організації безпечного середовища. Також на заході була надана методична підтримка вчителям математики щодо використання освітніх трендів на уроках математики, використання краєзнавчого матетріалу з метою національно-патріотичного виховання учнів.

Олена Ляшенко, завідувачка кафедри економічної кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор, наголосила, що взаємодія школи та вишу – шлях до інноваційної освіти.

Ірина Боднар, керівниця команди проєкту «Pi-stacja Ukraine», презентувала освітню онлайн-платформу «Pi-stacja», що надає учням вільний доступ до якісних навчальних матеріалів, які повністю відповідають змісту програм НУШ, затверджених МОН України.

Учасники наголосили на важливості релевантності та практичної спрямованості математичного навчання, висвітлили активний підхід до вдосконалення якості математичної освіти.

У секції взяли участь 236 педагогів Донеччини.

Секція «Роль соціогуманітаристики у становленні України як оновленої соборної європейської держави»

(для вчителів історії)

На секції розглянуто питання щодо ролі історичної освіти у гуманізації освітнього простору, формуванні громадянської позиції молодого покоління, зміцнення громадянського суспільства у контексті розбудови національної держави, консолідації української нації. Сьогодні історія взагалі та української державності зокрема є зброєю у боротьбі з агресією путінської Росії.

Участь у роботі секції взяла Надія Темірова, в.о. завідувача кафедри історії України та спеціальних галузей історичної науки Донецького національного університету імені Василя Стуса, доктор історичних наук, професор.

Про концептуальні засади шкільної історичної освіти в Україні, процес розробки та прийняття концепції історичної освіти розповіли члени робочої групи МОН України Раїса Євтушенко, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Міністерства освіти і науки України, та Валерій Островський, в. о. доцента кафедри теорії та методики навчання, методист лабораторії суспільно-філологічних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат історичних наук.

Учасники студії поділилися цікавим досвідом участі у всеукраїнських та міжнародних конкурсах і проєктах, обговорили проблеми та перспективи розвитку шкільної суспільствознавчої освіти Донеччини у 2023-2024 навчальному році. А практичним досвідом організації освітнього процесу в умовах воєнного стану поділилася Світлана Островська, учитель історії та правознавства Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 9 Покровської міської ради Донецької області.

Участь у роботі секції взяли 72 педагоги.

З матеріалами можна ознайомитися за покликанням.

Секція «Навички 4К на уроках біології та хімії: критичне мислення, креативність, комунікація, командна робота»

(для вчителів біології та хімії)

Робота секції була спрямована на визначення пріоритетних напрямів стратегії розвитку шкільної природничої освіти регіону у контексті Концепції «Нова українська школа». Захід об’єднав понад 100 учасників з 15 територіальних громад Донецької області.

На секції розглядалися питання щодо ключових аспектів впровадження Державного стандарту базової середньої освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах переходу на наступний рівень навчання, систематизації знань щодо поняття інтеграції та інтегрованого підходу в навчанні та його місця в системі сучасної природничої освіти, а також відбулося обговорення досвіду вчителів-практиків з формування ключових компетентностей здобувачів освіти на уроках дисциплін природничої галузі.

До роботи секції долучилася Інна Коваль, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії медичної ботаніки Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка, доцент кафедри загальної та клінічної фармації Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП) з доповіддю «Формування критичного мислення та креативності через роботу з МАН: досвід науковця».

Підсумком заходу стало рішення запроваджувати сучасні європейські педагогічні інновації для налаштування вчителів хімії і біології на самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток; посилити роботу з надання підтримки педагогічним працівникам у впровадженні компетентісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного підходів до навчання біології та хімії здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання.

Секція «Проєктування особистісного розвитку учня Нової української школи через географічну освіту»

(для вчителів географії)

Секція об’єднала 100 вчителів географії Донеччини. Основною метою роботи секції було визначено проєктування особистісного розвитку учня Нової української школи через географічну освіту. Учасникам презентовано методичний кейс «Ресурсні застосунки на уроках географії НУШ» та представлено методи та прийоми роботи із сучасним інструментарієм для викладання географії під час дистанційного навчання.

Упродовж демонстрації презентаційних матеріалів спікери ділилися застосунками та програмами, специфікою їх використання (контентом, змінами режимів тощо). Учасники заходу мали спробувати себе в якості учнів й особисто попрацювати у запропонованих застосунках.

Спікери секції розглянули питання підвищення мотивації учнів до вивчення географії шляхом впровадження креативного підходу до викладання предмета.

До роботи секції була запрошена Ірина Боднар, керівниця команди проєкту «Pi-stacja Ukraine», яка презентувала можливість викорастання відеоуроків, створених у межах проєкту.

Матеріали роботи секції можна переглянути за посиланням.

Секція «Актуальні питання модернізації шкільної фізичної освіти»

(для вчителів фізики)

Під час роботи секції були обговорені виклики та тенденції викладання фізики у 2023-2024 навчальному році, викладання в умовах дистанційного навчання з орієнтацією на формування ключових компетентностей учнів. Світлана Холодова, учитель інформатики Родинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №8 Покровської міської ради Донецької області, поділилась досвідом реалізації навчальних проєктів в умовах дистанційного навчання. Також на зустрічі обговорювалися питання щодо олімпіади з фізики та майбутній конкурс «Учитель року – 2024» у номінації «Фізика».

Учитель фізики Краматорської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 5 Краматорської міської ради Донецької області Інна Чепель поділилась досвідом участі у конкурсі «Учитель року – 2018» у номінації «Фізика».

Наприкінці зустрічі учасники визначили ключові орієнтири щодо викладання фізики у 2023/2024 навчальному році. Були виокремлені перспективні напрями подальшої роботи з огляду на виклики сьогодення. Зокрема це впровадження Державного стандарту базової загальної середньої освіти.

До секції вчителів фізики доєдналося 116 освітян.

З матеріалами секції можна ознайомитися за покликанням.

Секція «ІТ-освіта-оновлення шкільного курсу інформатики»

(для вчителів інформатики)

Упродовж роботи секції, учасниками якої стали консультантів ЦПРПП, керівників методичних об’єднань, учителі інформатики, розглянуті питання щодо взаємодії школи та вишу як шляху до інноваційної освіти (Олена Ляшенко, завідувачка кафедри економічної кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор економічних наук, професор).

Ігор Завадський, доцент, член НМК, гарант ОНП «Математичні методи штучного інтелекту» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук, значну увагу приділив особливостям викладання інформатики у 5-6 класах за модельною програмою І. Завадського, О. Коршунової та використанню інтерактивного підручника «ІТ-книга».

Учасникам були представлені методичні напрацювання організації безпечного середовища при викладанні інформатики та ChatGPT – потужний інструмент, що зближає досвід із майбутнім.

Усіма учасниками секції було прийнято рішення під час проведення серпневих нарад і методичних об’єднань сфокусувати увагу вчителів інформатики на зміну парадигми викладання; ознайомити з проєктом оновленої рамки цифрової компетентності DigComp_UA_2.2 для громадян України.

Учасниками секції стали понад 150 педагогів.

Секція «Учительство технологічної формації в системі НУШ»

(для вчителів трудового навчання/технологій, креслення)

У роботі секції взяли участь понад 180 учителів. Технологи Донеччини обговорили питання 2023-2024 навчального року: творчий потенціал вчителів трудового навчання і технологій у використанні інтерактивних сервісів, застосовування штучного інтелекту на уроках, методичні рекомендації на новий навчальний рік, а також упровадження Державного стандарту базової середньої освіти у 6-7-х класах.

У роботі секції взяв участь високоповажний спікер Володимир Стешенко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та методики технологічної та професійної освіти Донбаського державного педагогічного університету, висвітливши перспективи розвитку технологічної освітньої галузі в умовах Нової української школи.

Спікерами секції були Елла Даниліна (Українська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 13 Селидівської міської ради), Олеся Сухно (Маріупольська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 29 Маріупольської міської ради), Яна Кравцова (Краматорська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 26 Краматорської місткої ради).

Матеріали секції можна переглянути за покликанням.

Секція «Цифровізація мистецької освіти як провідна траєкторія формування мистецьких компетентностей»

(для вчителів інтегрованого курсу «Мистецтво», образотворчого та музичного мистецтв)

До роботи секції доєдналося понад 150 педагогічних працівників Донеччини, зокрема консультанти ЦПРПП, керівники ШМО, учителі мистецьких дисциплін – інтегрованого курсу «Мистецтво», образотворчого мистецтва, музичного мистецтва.

Особливу увагу спікери приділили питанням застосування цифрового інструментарію в умовах НУШ, професійної компетентності педагогів мистецької освітньої галузі. Окремо говорили про систематизацію знань, форм і методів оптимізації та підвищення ефективності викладання мистецьких дисциплін в Новій українській школі, удосконалення інноваційних аспектів викладання предметів мистецької освітньої галузі.

Матеріали роботи секції можна переглянути за покликанням.

 

Секція «Здоров’язбережувальна компетентність учителя Нової української школи: складові та шляхи реалізації»

(для вчителів предметів «Фізична культура» та «Захист України»)

 

Учасники розглядали особливості модельних навчальних програм, укладання навчальних програм на основі модельних, календарного планування; проведення занять із використанням інструментів формувального оцінювання; цифрові інструменти навчання, зокрема розробку уроків-проєктів у дистанційному форматі; нестандартне обладнання та інвентар для фізичних вправ; комплекси фізичних вправ за програмою «Exellent Posture» та тестові завдання для різних модулів; сучасні педагогічні технології на уроках з предмету «Захист України».

До роботи секції долучилися Володимир Пристинський, професор, кандидат педагогічних наук, професор кафедри теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації Донбаського державного педагогічного університету, та Сергій Вицько, завідувач кафедри методик викладання спортивно-педагогічних дисциплін Донбаського державного педагогічного університету, кандидат педагогічних наук, доцент. Спікери розглянули умови, засоби і технології формування професійної майстерності, творчої індивідуальної і колективної миследіяльності вчителя фізичної культури; стимулювання активної участі вчителів у становленні й розвитку національної системи освіти, популяризації кращих педагогічних здобутків і професійної майстерності.

Спікери надали колегам методичні рекомендації щодо забезпечення доступу до цікавої фізичної культури учням з метою зміцнення здоров’я, підвищення рівня рухової активності, зменшення тривожності та підсилення соціалізації, зміцнення єдності та патріотичного виховання; використання на уроках і в домашніх завданнях онлайн-платформи для дистанційних занять Better Me Health Coaching, а також комплексів вправ, розроблених для активних парків програми Президента України «Здорова Україна».

Взяли участь понад 180 учителів Донецької області.

Матеріали роботи секції можна переглянути за покликанням.

Секція «Національне виховання: сьогодення та зони найближчого розвитку»

(для організаторів виховної роботи в громадах, закладах загальної середньої та позашкільної освіти)       

Участь у роботі секції  взяли 290 педагогів, дотичних до організації та здійснення виховної роботи на місцях.

З вітальним словом до учасників звернулась Олена Василенко, начальник відділу національного виховання та європейської інтеграції, управління фахової освіти департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації.

Протягом роботи розглядалися питання сучасного стану та пріоритетних напрямів національно-патріотичного виховання на Донеччині (Олена Василенко), екологізації виховного процесу як складової національно-патріотичного виховання, було окреслено зони перспективного розвитку національно-патріотичного виховання в регіоні, шляхи його осучаснення в умовах війни та повоєнного відновлення, представлено інтегративну модель військово-патріотичного виховання в Донецькій області.  

Педагоги-практики у своїх виступах деталізували питання сьогодення та зон найближчого розвитку національно-патріотичного виховання в регіоні. Було презентовано світовий досвід громадянського виховання під час війни та повоєнного відновлення в реаліях освіти Донеччини (Юлія Колтипіна), представлено науково-дослідну роботу МАН як вектору громадянсько-патріотичного та духовно-морального виховання (Людмила Рибалка), екологічне виховання як складову системи національного виховання (Галина Мирна). Протягом роботи зосереджено увагу на виховному потенціалі предмета «Захист України» в умовах реформування галузі (Микола Барабаш), сучасному стані та потенціалі Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») (Тетяна Пічугова), формуванні екологічної компетентності й екосвідомості учнівської молоді в умовах воєнного стану та відновлення України (Галина Огоновська, Ганна Чумак).

Результатом роботи секції стала резолюція, яка визначила інформатизацію та діджиталізацію виховного процесу, активне впровадження суб’єкт-суб’єктних виховних технологій, активізацію діяльності органів учнівського самоврядування, створення комплексного виховного середовища зонами перспективного розвитку національного виховання в регіоні.

Секція «Основні тенденції та сучасні підходи в роботі з обдарованими учнями»

(для заступників директорів ЗЗСО, ЗПО, педагогів різного фаху, які опікуються питаннями розвитку обдарованості)

Під час роботи секції порушувалися питання системної роботи з обдарованими учнями, творчої взаємодії з ними; психологічної підтримки обдарованості в умовах воєнного стану; упровадження прийомів копінг-стратегій у роботі з обдарованими. Також розглядалися методи та прийоми, спрямовані на підтримку та стимулювання самореалізації обдарованих учнів, використання штучного інтелекту та застосунків Google у роботі педагогів тощо.

Було визначено ключові орієнтири для педагогів у забезпеченні якісного супроводу обдарованих дітей та молоді з урахуванням викликів сьогодення, презентовано кращі практики інноваційної діяльності освітян щодо роботи з обдарованими учнями в дистанційному форматі – переможців вебвітрини «Поруч із генієм – 2023».

Марина Мельник, завідувачка відділу діагностики обдарованості Інституту обдарованої дитини НАПН України, кандидат педагогічних наук, зупинилася на психологічних детермінантах психологічного благополуччя обдарованих здобувачів освіти в умовах воєнного стану.

По завершенню секції було акцентовано увагу на забезпеченні якісного організаційно-методичного супроводу учнівської та педагогічної обдарованості, підвищенні ефективності та результативності участі в інтелектуальних змаганнях всеукраїнського рівня.

Головний підсумок роботи – спрямування педагогів на застосування кращих інноваційних практик в роботі зі здобувачами освіти в дистанційному форматі з метою розвитку самостійності мислення, ініціативності та творчості обдарованих дітей та молоді.

У роботі секції взяли участь 150 педагогів.

З матеріалами роботи секції можна познайомитися за покликанням.

Секція «Бібліотека Нової української школи: працюємо на майбутнє»

(для завідувачів бібліотек і бібліотекарів ЗЗСО)

Учасники обговорили авторські моделі шкільних бібліотек, що були представлені на обласній вебвітрині за результатами конкурсу «Трансформація моделі бібліотеки ЗЗСО: що є драйвером якісних змін?», а також прийдешні плани на новий навчальний рік. Із сучасними наративами й етимологією понять російсько-української війни присутніх ознайомила Ольга Лаврут, доцентка кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти Донецького облІППО, доктор історичних наук, доцент.

Плідна робота секції надихнула всіх активно сприяти промоції національної літератури через сучасні педагогічні методики й інноваційні технології бібліотечної роботи.

Секція об’єднала 70 учасників.

Секція «Освіта без бар’єрів: інклюзивні цінності в дії»

(для педагогічних працівників, які опікуються питаннями освіти дітей з ООП, та фахівців ІРЦ)

Секція «Освіта без бар'єрів: інклюзивні цінності в дії» зібрала 193 учасники: керівників і педагогів закладів освіти, у яких реалізовується інклюзивне навчання; керівників та фахівців інклюзивно-ресурсних центрів; представників управлінь (департаментів) освіти.

Учасникам були представлені методичні напрацювання фахівців Ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти щодо особливостей роботи із здобувачами освіти з особливими освітніми потребами та створення психологічного безпечного освітнього середовища в умовах воєнного стану. Зокрема презентовано досвід роботи інклюзивно-ресурсних центрів Донецької області зі створення дорожньої карти дитини з особливими освітніми потребами раннього, дошкільного та шкільного віку в умовах воєнного стану.

Про стан інклюзивної освіти Донецької області розповіла Валентина Карпенко, в.о. начальника відділу інклюзивної освіти та соціального захисту дітей департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації.

Практичним досвідом ділилися Світлана Колеснікова, директор КУ «Інклюзивно-ресурсний центр Сіверської міської ради Бахмутського району Донецької області», Ольга Лисенко, в.о. директора КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Вугледарської міської ради.

Наприкінці зустрічі спікери та учасники секції дійшли висновку, що важливим є створення психологічно безпечного освітнього середовища для здобувачів освіти (зокрема для осіб з ООП) шляхом застосування інформаційно-комунікативних і цифрових технологій з урахуванням категорії та типів труднощів дитини з ООП та рекомендацій інклюзивно-ресурсного центру, визначених у висновку про комплексну оцінку при проведенні уроків та корекційно-розвивальних занять під час дистанційного навчання.

Секція «Освіта у діапазоні викликів війни: принципи та засоби психологічної реінтеграції особистості»

(для практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти, навчально-реабілітаційних центрів)

 Секція об’єднала 85 учасників, серед яких були: практичні психологи і соціальні педагоги закладів освіти, навчально-реабілітаційних центрів; психологи і консультанти ЦПРПП.

Упродовж секції учасниками обговорено особливості подолання психологічних втрат, спричинених війною в Україні; способи підтримки психологічного здоров’я й координації комплексної роботи з підтримки психічного здоров’я у закладі освіти; практики розвитку соціально-психологічних компетентностей здобувачів освіти засобами інтегрованого курсу «Культура добросусідства»; принципи створення та підтримки психологічно здорового робочого середовища.

До роботи секції долучилась Тетяна Харьківська, менеджерка соціальної сфери та асистентка проєктів ГО «Ла Страда-Україна», яка висвітлила актуальні аспекти інформаційно-методичної та психолого-педагогічної підтримки учасників/учасниць освітнього процесу в період війни.

Підсумком заходу стало рішення спрямовувати зусилля фахівців психологічної служби на організацію та координацію комплексної роботи з підтримки психічного здоров’я у закладі освіти; опанування та реалізацію кращих, доказових практик підтримки психічного здоров’я.

Секція «Здатність до конструювання поведінкових моделей особистості в несприятливих обставинах освітнього процесу: виклики, реалії, досвід»

(для учасників експериментального проєкту «Технології психологічного супроводу конструювання поведінкових моделей особистості в несприятливих обставинах», практичних психологів)

Науково-інформаційна секція об’єднала 62 учасники – керівників, практичних психологів, педагогів базових ЗДО та ЗЗСО, що беруть участь у дослідно-експериментальній діяльності відповідно до наказу ДОН ОДА від 22.02.2021 №49/163-21ОД , які презентувати досвід закладів освіти області із здійснення дослідно-експериментальної діяльності з формування у дітей здатності до конструювання поведінкових моделей особистості в несприятливих обставинах освітнього процесу.

До роботи секції долучилася Віталія Примакова, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри теорії й методики виховання, психології та інклюзивної освіти Херсонської академії неперервної освіти, яка акцентувала увагу на важливості формування готовності працівників закладів освіти до надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу під час війни. Також учасники секції ознайомилися з результатами апробації програми серії занять ігрового квесту «Несприятлива погода» (автор Поуль В.С., кандидат психологічних наук, доцент) для розвитку універсальних навичок (cross-cutting skills) адаптації та відновлення дітей і підлітків 5-7 та 8-12 років у несприятливих обставинах життя та можливостями використання інноваційних технологій під час її впровадження.

Учасники секції ухвалили спільну резолюцію, зазначивши, що важливим підґрунтям розвитку життєвих компетентностей особистості дитини та підлітка в освітньому просторі є навчання універсальним навичкам адаптації та відновлення у несприятливих обставинах життя, а впровадження програми ігрового квесту «Несприятлива погода» сприяє оволодінню ними та надає можливість здійснювати психологічний супровід дитини педагогам, практичним психологам і батькам у змінних умовах сучасного освітнього середовища.

З матеріалами секції можна ознайомитися тут.

Секція «Особливості реалізації соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі Держстандарту базової середньої освіти: сучасний стан та перспективи»

(для вчителів соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі)

Захід об’єднав 110 учасників, а саме: консультантів ЦПРПП, керівників МО, педагогів, які викладають предмети соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі.

Робота секції була спрямована на висвітлення сучасних підходів і практик реалізації завдань соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі, визначення ключових орієнтирів удосконалення професійного потенціалу педагогів в умовах війни та повоєнного часу.

Під час роботи обговорено зміст нормативно-правового забезпечення з організації безпечного освітнього простору в закладі освіти; тенденції формування базових компонентів компетентностей педагога Нової української школи у площині реалізації завдань соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі; особливості подолання психологічних втрат в освіті; ресурсне забезпечення безпекового і соціально-психологічного компонентів предметів соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі.

Підсумком заходу стало рішення спрямувати інноваційний педагогічний потенціал і зусилля на формування соціальних і безпекових компетентностей учнів, необхідних в умовах війни і повоєнного часу.

Матеріали спікерів можна переглянути за покликанням.