01 травня 2024 року у змішаному форматі продовжилася робота міжнародної науково-практичної конференції «Підтримка психологічного благополуччя особистості в умовах війни: міжнародний досвід та українські реалії». У межах другого дня заходу відбувся науково-практичний семінар «Психолого-педагогічний супровід розвитку особистості: освіта, безпека, мир», що об’єднав яка об’єднала понад 400 фахівців у галузі психології.

Роботу семінару було спрямовано на зміцнення цінності психічного здоров’я в суспільстві, цілеспрямоване підвищення професійної компетентності фахівців у напрямі оволодіння сучасними технологіями соціальної і психологічної допомоги і підтримки, компетентне запровадження алгоритмів перенаправлення, пропедевтику виникнення соціальних упереджень та дискримінації людей з розладами психічного здоров’я, підтримку систематичної і послідовної психоедукації тощо. Учасники конференції мали можливість відвідати 9 тематичних сесій.

У ході обговорення спікери, провідні фахівці з питань надання психологічної підтримки в різних галузях із України, Бельгії та США представляли авторські програми і досвід із питань розвитку навичок подолання наслідків пережитого стресу, роботи з травмованими дітьми і дорослими, шляхи посттравматичного зростання, креативні підходи до навчання в умовах довготривалого конфлікту, зміцнення родинного благополуччя як фактору стійкості у воєнній ситуації та інші.

Сесія «Зцілення, стійкість та розвиток навичок подолання наслідків пережитого стресу»

Спікером заходу виступила: Катрієн Гертог, PhD, Dr., міжнародний директор IAHV, директор програм розбудови миру IAHV Бельгія.

«Міжнародна асоціація за загальнолюдські цінності» (IAHV) спеціалізується на підтримці психічного здоров’я і психологічного добробуту біженців і переміщених осіб, є однією з організацій-піонерів у всьому світі, яка реалізує інтегрований психосоціальний підхід до розбудови миру.

Під час зустрічі учасники ознайомились із програмою втручання IAHV, практиками подолання психосоціальних наслідків конфлікту, інструментами для покращення власного фізичного, психічного та емоційного стану, що дозволяють зміцнювати навички адаптації до несприятливих умов.

Сесія «Як говорити з дітьми до 6 років про горе»

Спікером сесії виступила Лариса Рибик, кандидат психологічних наук, спеціаліст у темі горя та тяжкої втрати, голова Міжнародної асоціації психологів по роботі з горем та тяжкою втратою, автор апробованої програми психологічної допомоги при переживанні втрати близької людини та інструментів самодопомоги для скорботних, автор і ведуча навчальних курсів для психологів «Терапія горя».

Одним із найскладніших викликів для людини є переживання горя і втрати. Горе – важке переживання особистістю втрати значущих для неї цінностей: здоров’я, близьких людей, певних відносин, інших вітальних смислів.

Під час зустрічі учасники розглянули вікові та гендерні відмінності під час переживання втрати, особливості функціонування сімей під час переживання важких життєвих ситуацій, алгоритм роботи з дітьми до 6 років під час повідомлення про втрату та алгоритм психологічної допомоги на основі казки про Лисеня (казка для дітей, що переживають втрату).

Сесія  «Універсальні навички адаптації та відновлення особистості: реалії досвіду психолого-педагогічного супроводу учнів в умовах війни»

Спікером сесії виступила Валентина Поуль, кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки та психології Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, сертифікований тренер-супервізор, старший консультант за програмою «Управління проблемами плюс» індивідуальної психологічної допомоги для дорослих у стані дистресу «Medicos del Mundo», тренер-супервізор з питань організації інклюзивного освітнього середовища в закладах освіти, протидії насильства над дітьми.

Під час воркшопу презентовано досвід апробації авторської програми «Несприятлива погода» з формування універсальних навичок адаптації до несприятливих життєвих обставин. Учасники заходу мали можливість опрацювали означені навички щодо того, як за допомогою технології серії зустрічей у форматі ігрових квестів мобільно та гнучко реагувати на потреби дітей, впливати на зміну їхнього ставлення та стимулювати потребу у визначенні нових цілей – здатність вирішувати різноманітні життєві ситуації, відновлювати свій психоемоційний стан при несприятливих обставинах.

Андрій Бережанський, тілесно-орієнтований терапевт, кінезіолог терапевт у гештальт-підході, письменник та автор книг, презентував учасникам конференції книгу «Як залишитися собою під час війни та після» з практики психічного/фізичного здоров’я та відновлення для військових. На думку спікера, для стабілізації та відновлення психіки під час війни є ефективними тілесні практики, які пробуджують силу інстинктів і рефлексів.

Сесія «Шлях до стійкості та посттравматичного зростання»

Спікером сесії виступила Ірена Блажевіце Пранскявічюте, засновниця громадської ініціативи «Інкубатор соціальних змін "Domus solis"», доктор філософії з фокусом на дослідження стійкості організації та громади до потрясінь; дослідник у міжнародних дослідницьких інститутах EMES та OECD; практик соматичної терапії, автор кількох методологій тренінгів у сфері розвитку психічного здоров'я дітей та дорослих; фасилітатор великих системних процесів та організаційний консультант у сфері трансформації та організаційної культури. Ірена Блажевіце очолює міжнародний проєкт, спрямований на підтримку України у сфері психічного здоров’я, – «Trauma Informed Care rehabilitation services – допомога особам, які постраждали від неспровокованої війни проти України».

На семінарі було представлено комплексну методологію психологічної реабілітації та соціальної реінтеграції людей, які постраждали від війни, конкретні практики, зосереджені на формуванні стійкості та посттравматичному зростанні на рівні громади. Учасники сесії ознайомились із концепцією посттравматичного росту та факторами, що підтримують таке зростання, практичними рекомендаціями щодо сприяння та розкриття потенціалу посттравматичного зростання в групі.

Сесія «Використання метафоричних асоціативних карт при виконанні техніки «синквейн»

Спікером сесії виступила Наталя Мілорадова, доктор психологічних наук, професор, професор кафедри педагогіки та психології факультету №3 Харківського національного університету внутрішніх справ, психолог-консультант, сертифікований тренер, ведуча груп психологічної підтримки «Діти і війна: навчання технік зцілення», співавторка книги «Метафоричні асоціативні карти у роботі практичного психолога: методика і практика» та методики «Застосування метафоричних асоціативних карт під час проведення психологічного дебрифінгу для подолання кризових станів поліцейських».

Психічне напруження, невдачі, страхи, зриви, відчуття небезпеки – найбільш руйнівні стресори для людини, адже вони, крім фізіологічних змін, призводять до соматичних хвороб.

Під час воркшопу учасники ознайомились з особливостями використання техніки «синквейн» як інструментом осмислення змісту свого стану, його впливом на особисту життєздатність усвідомлення можливостей управління або позбавлення його цілком.

Сесія «Досвід роботи психолога-психотерапевта в процесі реабілітації жінок, що постраждали від військових злочинів»

Спікером сесії виступила Людмила Остапчук, психолог-психотерапевт, член WAPP, УАПП, УСП, ЕМDR-Україна. Людмила Остапчук займається приватною практикою, працює в різноманітних організаціях, таких як ГО «Український інститут позитивної психотерапії і менеджменту», ГО «Елеос-Україна», ГО «Mental Health for Busines». Отже, спікер презентувала власний алгоритм роботи з постраждалими, побудований на основі інтеграції методу позитивної психотерапії та інструментів травматерапії ЕMDR, узагальнені результати роботи з терапевтичними кейсами із врахуванням особливостей психічної структури особистості.

Увага учасників сесії була зосереджена на дослідженні практичного досвіду роботи психолога в шелтері у перші роки війни в процесі реабілітації жінок, що постраждали від військових злочинів, пережили травму та кризові ситуації, а також опрацюванні методів профілактики вигоряння та запобігання вторинної травматизації фахівців.

Сесія «Креативні підходи до навчання в умовах триваючого конфлікту, дитяча психологічна травма: турбота та розуміння»

Спікером сесії виступила Венді Бредлі, MS, ATR-BC, CLAT, директор із нагляду, член правління First Aid of the Soul, ад’юнкт-професор у коледжі Quinebaug Valley Community, cертифікований ліцензований арттерапевт із 25-річним стажем роботи. Венді працювала в установах охорони психічного здоров'я, зокрема в психіатричних та медичних лікарнях, а також шкільних установах; займала посаду ад’юнкт-професора протягом 12 років, викладаючи курси психології, дитячого розвитку та людського спілкування. Зараз Венді має приватну практику в штаті Коннектикут, де робота зосереджена на допомозі дітям і батькам, які переживають травму, горе, а також на наданні підтримки батькам у важкі часи.

Під час сесії спікер запропонувала учасникам дослідження щодо роботи з дітьми, які втратили близьких, пережили травму, та із сім’ями, які перебувають у кризових ситуаціях; унікальні проблеми, з якими стикаються опікуни в кризовій ситуації, огляд стратегій, які допоможуть їм у догляді за дітьми, навігацію травми у дітей в контексті тривалого конфлікту.

Робота учасників сесії була зосереджена на практичному досвіді, насичена практичними прикладами застосування творчих підходів до навчання для підтримки уразливих груп населення.

Сесія «Допомога учням у подоланні травматичного досвіду. Перша психологічна допомога: базовий рівень»

Спікером заходу виступила Марлін Кенні, MA, LICSW, доктор філософії, ліцензований незалежний клінічний та соціальний працівник, магістр з антропології; консультант з освітніх програм для організацій та муніципалітетів у США та за кордоном щодо інформованої допомоги при травмах, раннього втручання EMDR та найкращих практик реагування на колективні травми та горе. Марлін надає прямі послуги в школах, лікарнях та організаціях після критичних інцидентів, є сертифікованим національним тренером з надання першої психологічної допомоги та управління посттравматичним стресом Національної мережі дитячого травматичного стресу (США); працювала з департаментом громадської охорони здоров’я штату Массачусетс, Бостонським центром стійкості, Федеральним управлінням у надзвичайних ситуаціях (FEMA/Mass Support) і є членом групи критичних інцидентів Центру травматології Ріверсайд, програми гуманітарної допомоги EMDR.

Перша психологічна допомога та управління посттравматичним стресом ґрунтуються на підході усвідомленого реагування на травму. Спікер сесії репрезентувала положення фундаментального дослідження, основні принципи підтримки психічного благополуччя здобувачів освіти, основи першої психологічної допомоги. Учасники зустрічі отримали уявлення про інструменти надання співчутливої допомоги та сприяння психологічній стійкості в освітніх закладах.

Сесія «Зміцнення родинного благополуччя як фактор стійкості у воєнній ситуації»

Спікером заходу виступила Тетяна Глєбова, Ph.D., ліцензований сімейний терапевт, ліцензований AAMFT, професор програми сімейної терапії в Alliant Міжнародний університет Сакраменто, Каліфорнія, США / Каліфорнійська школа професійної психології. Тетяна Глєбова опублікувала понад 30 статей і розділів у книгах, зокрема про процес сімейної терапії та навчання, сімейні стосунки, міжнародну сімейну терапію, контекстну терапію, соціокультурну травму та клінічну роботу із сім’ями іммігрантів. Тетяна є сімейним терапевтом-практиком, який працює із сім'ями іммігрантів.

Одним із безпосередніх і довготривалих наслідків війни є руйнівний вплив на людські зв’язки в сім’ї та поза нею. У той же час справедливі та надійні стосунки, «імунна система стосунків» є критично важливим фактором захисту та стійкості.

Учасники семінару ознайомилися з результатами дослідження про важливість зміцнення благополуччя стосунків для зменшення негативних наслідків соціокультурних травм для дітей та їхніх батьків, а також вигорання серед спеціалістів, які з ними працюють.

З презентаціями спікерів можна ознайомитись за лінком:

https://drive.google.com/drive/folders/1qSH2zDTXo_2c7W84GSV3d1RT5UqZf2xF?usp=sharing

Багаторівнева система надання психологічної підтримки може забезпечити учням та працівникам закладів освіти різні рівні допомоги – від базових консультацій до спеціалізованих інтервенцій. Протоколи реагування та алгоритми перенаправлення можуть стандартизувати процес надання допомоги, забезпечивши більш ефективну та оперативну реакцію на потреби учасників освітнього процесу. Це може сприяти створенню більш безпечного, підтримувального та здорового середовища для навчання та розвитку.

Донецький облІППО висловлює щиру подяку партнерам, спікерам та учасникам конференції за активну участь, надані матеріали, цікаві ідеї, досвід і неперевершений професіоналізм!

Відеоматеріали заходу: https://www.youtube.com/live/vXg3oa1R8-g?si=0pVzEPsQYtbUtSdW