14 листопада 2024 року відбулася І всеукраїнська науково-практична конференція «Історія Донеччини: (пере)осмислення», організована Донецьким національним університетом імені Василя Стуса (м. Вінниця) та Українським інститутом національної пам'яті (м. Київ). У заході взяла участь Ольга Лаврут, доктор історичних наук, доцент кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Учасників конференції привітав декан факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса, кандидат історичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Юрій Теміров. Голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат філософських наук Антон Дробович наголосив на значущості цієї конференції в контексті деміфологізації історії України та аналізу російської агресії проти України.

Ірина Шишолік, директорка Державного архіву Донецької області, охарактеризувала стан роботи закладу, який вдруге релокований після 2014 року. Валерія Круподеря, проєктна менеджерка та координаторка гарячої лінії «Східного Варіанта», презентувала досвід реалізації проєктів та співпрацю з донецькими істориками.

Конференція працювала у трьох секціях: «Донецький край від заселення до промислового поступу», «Донецький регіон в умовах тоталітаризмів», «Символічний простір Донеччини».

У межах роботи третьої секції Ольга Лаврут представила доповідь «Вивчення історії Донеччини перших повоєнних десятиліть на території так званої „ДНРˮ». Ольга Олександрівна звернула увагу на те, що з 2014 року й до сьогодні на окупованих територіях російська влада активно формує свідомість носія концепції «руського миру». Одним із основних інструментів цієї політики стала шкільна освіта, яка намагається здійснити переформатування світогляду дітей, орієнтуючи їх на «особливий донбаський» наратив, а зараз – на відкритий, агресивний російський. Науковиця підкреслила, що роль шкільної історичної освіти в таких умовах є надзвичайно важливою, адже вона стає основним засобом боротьби за пам'ять, ідентичність і правду в умовах війни.

Загалом на конференції порушувалися такі питання, як ментальний ландшафт Донбасу пострадянської доби (1991–2014), трансформація ідентичності населення Донеччини в умовах російсько-української війни, меморіалізація сучасної війни, особливості розвитку краєзнавчого руху на Донеччині в період російсько-української війни (2022–2024 рр.), роль музеїв у збереженні локальної ідентичності в умовах діаспоризації громади, роль донецьких істориків у розвитку наукових шкіл історії, зокрема аграрної (на прикладі життєвого шляху Ляха Романа Даниловича) тощо.

Конференція стала платформою для обговорення актуальних питань історії Донеччини, зокрема ролі історичної науки в умовах війни та окупації. Учасники поділилися цінними дослідженнями, які слугуватимуть важливим інструментом у боротьбі за відновлення справедливості та збереження правдивої історичної пам'яті.

Із матеріалами заходу можна ознайомитися за покликанням.

За матеріалами кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти.