Цього тижня відбулося підвищення кваліфікації вихователів закладів дошкільної освіти, директорів, керівників філій і заступників директорів, учителів початкових класів, української мови та літератури, зарубіжної літератури, математики, фізики й астрономії, інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут», курсу «Основи здоров’я» закладів загальної середньої освіти та педагогів-організаторів закладів середньої та позашкільної освіти, кураторів (педагогів-вихователів, культорганізаторів) Донеччини.

Підвищення кваліфікації вчителів у Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відкриває перспективи для подальшого розвитку освітнього процесу в регіоні.

Серед основних напрямів можна виділити:

1. Дошкільна освіта: сучасні стратегії, цінності та пріоритети

1.1. Програма підвищення кваліфікації для вихователів закладів дошкільної освіти передбачала ознайомлення педагогів із моделями застосування професійного стандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти» та складання дорожньої карти індивідуального професійного розвитку за ним. Під час навчання слухачі опрацювали шведську програму соціально-емоційного розвитку «Peppy Pals» («Веселі Друзі») та дієві інструменти соціально-емоційного розвитку дітей дошкільного віку в умовах сучасних викликів.

Завдяки здобутим знанням та відпрацьованим умінням вихователі зможуть будувати власну траєкторію професійного розвитку та виконувати трудові функції, передбачені Професійним стандартом.

1.2. Програма тренінгу підвищення кваліфікації була спрямована на формування цілісної готовності педагогів до впровадження гри як наскрізного підходу у взаємодії з дошкільниками та забезпеченні їх всебічного розвитку, наступності між дошкільною та початковою освітою в умовах запровадження Базового компонента дошкільної освіти та Концепції Нової української школи. Під час вебінарів слухачі ознайомилися з особливостями впровадження гри як наскрізного підходу в освітньому процесі закладу дошкільної освіти та вимогами щодо організації ігрового освітнього середовища; відпрацювали дієві інструменти проєктування ігрової взаємодії.

Завдяки відпрацьованим умінням педагоги будуть уміти використовувати освітній потенціал гри під час організації життєдіяльності дітей дошкільного віку, а також фасилітувати ігрову взаємодію дошкільників в освітньому процесі, використовуючи безмежний арсенал інструментів гри.

2. Сучасні стратегії залучення здобувачів освіти до читання

2.1. Учителі початкових класів ознайомилися із сучасними стратегіями залучення учнів початкової школи до читання та їх застосуванням в освітньому процесі. Слухачі отримали теоретичні знання щодо формування читацької культури молодших школярів та навчальної мотивації учнів початкової школи до читання; відпрацювали дієві практики залучення здобувачів освіти до читання, опановували методики проєктного та дослідницького навчання на уроках читання в початковій школі.

Завдяки здобутим знанням та відпрацьованим умінням учителі зможуть інтегрувати в освітній процес сучасні стратегії залучення молодших школярів до читання.

3. Нова редакція Положення – нові вимоги до атестації

Підвищення кваліфікації директорів, керівників філій і заступників директорів закладів освіти було присвячене роз’ясненню впливу запроваджених новою редакцією Положення про атестацію педагогічних працівників змін на механізм проведення атестаційних процедур. Очільники закладів загальної середньої освіти та їхні заступники з навчально-виховної роботи опанували оновлену нормативну базу щодо прав та обов’язків членів атестаційної комісії в організації атестації педагогічних працівників, а також удосконалили практичні навички її проведення та оформлення атестаційної документації.

Здобуті знання керівники зможуть застосувати на практиці з метою забезпечення нормативності під час проведення атестації.

4. Актуальні тренди в післядипломній освіті

4.1. Упродовж двох тижнів підвищення кваліфікації вчителі зарубіжної літератури вивчали особливості формування етнокультурної компетентності учня НУШ за авторською програмою Ціка І. Г., кандидата педагогічних наук, завідувача кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти. У межах онлайн-занять педагоги знайомилися з методикою розвитку особистості школяра як представника українського національного культурного простору; опановували специфічні прийоми роботи вчителя й види діяльності учнів (зокрема коментоване читання з різними видами коментарів, інокультурна стилізація, візуалізація етнокультурної інформації, експрес-відтворення інформації етнокультурного змісту, «культурний пласт», «ефект дзеркала», перенесення та аналогія, прийом ретроспективи, «культурний шок», прийом компенсації лакун тощо); вчилися моделювати різні види занять на формування в учнів власного емоційно-ціннісного та естетичного ставлення до навколишнього світу з опорою на ріднонаціональну культуру, порівнюючи з інокультурою: уроку-зустріч з етнокультурою, урок з елементами порівняльного вивчення етнокультурних компонентів у тексті-оригіналі й тексті-перекладі, урок застосування елементів етнокультурологічного аналізу та інтерпретації, урок-«національно-культурний образ», урок-діалог етнокультур; урок-занурення у світ етнокультури, інтегрований кейс-урок та інноваційний wow-урок.

Набуті знання та навички стануть у нагоді слухачам використовувати специфічні технологічні прийоми шрифтової стилізації, етнокультурного фону, етнокультурного монтажу й колажу для створення навчальних медіапродуктів – презентацій етнокультурних портретів народу чи країни до вивчення програмових художніх творах світового письменства.

 

 

4.2. Учителі математики ознайомилися з особливостями практичного застосування сучасних трендів математичної галузі: науковим дослідженням, нейроосвітою, STEM-освітою, сторітелінгом. Слухачі вдосконалили навички використання онлайн-платформ, інтерактивних інструментів і мобільних додатків для навчання математики, що сприятиме більшій залученості учнів, адаптації навчальних матеріалів і методик до індивідуальних потреб учнів. Увагу було зосереджено на аспектах проблемно-орієнтованого навчання, зокрема на важливості формування в учнів уміння використовувати математику в повсякденному реальному житті.

Результат навчання – розуміння шляхів покращення якості математичної освіти, що в межах інноваційного уроку математики сприятиме здійсненню підготовки учнів до сучасних викликів.

4.3. Підвищення кваліфікації вчителів інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут», курсу «Основи здоров’я» було спрямоване на впровадження принципів компетентнісного підходу на уроках соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі.

Під час навчання вчителі ознайомилися з особливостями застосування компетентнісного підходу як цільової орієнтації освітнього процесу НУШ, умовами формування наскрізних умінь на уроках соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі. Особлива увага була приділена питанням розвитку компетентностей учнівства, сприятливих для здоров’я, безпеки та добробуту (зокрема соціально-емоційної, надання першої домедичної допомоги в закладі освіти), опануванню сучасних стратегій профілактики професійного вигорання в галузі освіти.

Здобуті знання педагоги зможуть використовувати для формування в учнів ключових компетентностей і наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти, та організації безпечного й ефективного освітнього середовища.

 

4.4. Учителі фізики та астрономії опрацювали питання формування ключових життєвих компетентностей учнів, удосконалили свої знання щодо основних складників цих компетентностей у контексті вітчизняної освіти, опрацювали мобільні технології як засіб навчання на уроках фізики, а також цифрові інструменти для ефективної організації дистанційного уроку.

Здобуті знання та навички допоможуть педагогам використовувати у своїй діяльності сучасні методи та засоби навчання для формування ціннісних життєвих навичок учнів.

5. Інтеграція цифрових технологій в освітній процес

5.1. Підвищення кваліфікації педагогів-організаторів закладів загальної середньої та позашкільної освіти, кураторів (педагогів-вихователів, культорганізаторів) спрямовувалося на підвищення рівня наукових знань і фахової майстерності у використанні цифрових технологій задля формування ключових компетентностей, морально-етичних цінностей, соціальної відповідальності та цифрової грамотності учнівської молоді. Слухачі здобули знання та практичні навички ефективного використання можливостей цифрових інструментів (онлайн-платформ, освітніх додатків, інтерактивних матеріалів) у виховній роботі.

Матеріали, опрацьовані слухачами, стануть у пригоді в процесі формування в учнівської молоді цифрової грамотності, культури спілкування в інтернеті та для безпечної поведінки в онлайн-просторі, допоможуть орієнтуватися та доцільно обирати цифрові технології, ефективно застосовувати їх у виховній діяльності закладу освіти.

5.2. Учителі української мови та літератури розглянули теми інформаційної гігієни, медіакомпетентності, інтеграції медіаграмотності та візуальної комунікації, вчилися адаптувати свої методи навчання до сучасних потреб учнів – критично сприймати інформацію та діяти обґрунтовано у складному медіасередовищі. Педагоги отримали унікальну можливість впроваджувати елементи медіаосвіти у свою практику, сприяючи вихованню інформованих, критично налаштованих та відповідальних громадян. Результат навчання – цікаві та змістовні випускні роботи слухачів у вигляді методичних кейсі.

Завдяки отриманим знанням щодо сутності медіакомпетентності та відпрацьованим умінням застосовувати медіа в навчанні учнів на уроках української мови та літератури педагоги зможуть використовувати медіапродукти у власній професійній діяльності.

Отже, підвищення кваліфікації педагогів є одним із ключових інструментів для забезпечення безперервного та якісного освітнього процесу в умовах війни, реалізації ідей Нової української школи. Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти відіграє важливу роль у підготовці фахівців, які здатні працювати в нових реаліях, застосовувати інноваційні підходи та ефективно управляти освітніми процесами в умовах кризи.

За інформацією Валентини ПОУЛЬ,
декана ФПКПК Донецького облІППО