10 грудня 2020 року в межах регіональної Програми розвитку освіти «Освіта Донеччини в європейському вимірі. 2017-2020 роки» в онлайн-форматі відбулась науково-практична конференція з міжнародною участю «Проєктування індивідуальної траєкторії професійного розвитку педагога в контексті Концепції “Освіта впродовж життя”» (далі – Конференція). Захід проведено в партнерстві з Державним вищим навчальним закладом «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, Західно-Фінляндським коледжем (Lansi-Suomen opisto) м. Гуйтінен, Українсько-польською фундацією «Інститут Міжнародної Академічної і Наукової Співпраці» (IIASC), Центром дітей і молоді Литовської Республіки (LVJC) м. Вільнюс. Робота об’єднала понад 1000 учасників: науковців, докторантів, аспірантів, методистів, керівників та педагогічних працівників закладів освіти, фахівців у галузі освіти дорослих.

У вітальному слові Юлія Костюніна, заступник голови Донецької ОДА, зазначила, що сучасні умови реформування освіти потребують формування готовності педагогів до побудови персонального шляху реалізації особистісного потенціалу.

Зважаючи на це, модернізована система післядипломної педагогічної освіти області дозволила вдосконалити професійні навички понад 76 тисячам освітян. Юлія Олександрівна наголосила на найбільш популярних заходах за інноваційними формами, а також на позитивному досвіді Донеччини з міжнародної партнерської взаємодії, зокрема успішній реалізації багатьох проєктів, зокрема «Допомога у сфері освіти регіонам Східної України, які постраждали від конфлікту: «На шляху до змін», «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», «Створення регіонального координаційного центру логістики професійно-технічної освіти» в Донецькій області, «Розвиток STEM-освіти в Донецькій області».

Також до учасників конференції звернулись з вітальним словом:

В’ячеслав Засенко, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, директор Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка  НАПН України, зосередив увагу на засадах реформування галузі освіти, що відбувається завдяки компетентнісним підходам; здобутках, які є в інклюзивній освіті.

Ольга Долініна, керівник освітніх програм Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, акцентувала на успішно реалізованих проєктах у співпраці з департаментом освіти та науки Донецької ОДА та Донецьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти. Досвід Донеччини в проєктах з розвитку життєвих навичок (розроблення програм, онлайн-курсів тощо) та «Безпечна та дружня до дитини школа» був поширений на всю країну. Окреслені перспективи й інших флагманських проєктів.

Євген Кузнецов, спеціаліст із соціальної згуртованості, Програма ООН із відновлення та розбудови миру, зосередився на розвитку STEM-освіти в регіоні, концепції розвитку цієї програми, а також створенні першого в Україні першого STEM-центру, який базуватиметься на базі Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Краматорськ). На його базі буде проходитиме підвищення кваліфікації педагогів, а також заняття з ініціативною молоддю регіону. Також акцентовано на покращенні матеріально-технічної бази ІРЦ області та висловлені сподівання на співпрацю з метою створення центру цифрової та дистанційної освіти.

Юлія Найда, директор Всеукраїнського фонду «Крок за кроком», висловила слова подяки за співпрацю з освітянами Донеччини в напрямах практик інклюзивної освіти в дошкільних та закладах початкової освіти. Акцентовано на активній позиції та методичній обізнаності педагогічних працівників Донецького ОБЛІППО в наставницькій підтримці освітян закладів освіти та дослідницькій діяльності.

Робота Конференції відбувалась за декількома напрями. У фокусі уваги — професійний розвиток фахівців в умовах цифровізації освітнього простору, сучасні технології управління закладами освіти, а також психолого-педагогічний супровід професійного розвитку особистості педагога.

Не залишилося поза увагою питання розвитку професіоналізму вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін у процесі формування загальнокультурної компетентності школярів в умовах НУШ, розвиток сучасної природничо-математичної (STEM) освіти, екологічна освіта як базова складова професійної підготовки сучасного педагога.

Неабиякий інтерес викликали тези щодо міжнародного досвіду професійного розвитку педагога в системі безперервної освіти.

Так, Юлія Бурцева, в. о. ректора Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук, зазначила, що накопичений європейськими країнами досвід організації післядипломної освіти педагогів, без сумніву, є цінним для осмислення і творчого використання українськими педагогами в умовах оновлення системи післядипломної освіти педагогів в Україні.

Потреби інтеграції України до світового освітніх простору зумовлюють необхідність розв’язання ряду складних проблем щодо модернізації сфери післядипломної освіти і системи підвищення кваліфікації керівних кадрів.

Саме система ППО, маючи можливості об’єднати науковий потенціал вищих навчальних та науково-дослідних закладів, ресурсну базу, досвід міжнародної співпраці, залучення широко кола стейкхолдерів з метою поширення продуктивних ідей розвитку зарубіжної післядипломної освіти педагогічних кадрів, налагоджені вертикальні і горизонтальні комунікації, спроможна забезпечити здійснення модернізації та реформування освіти України в умовах трансформаційного суспільства.     

Оксаною Міхель, представницею Українсько-польської фундації «Інститут Міжнародної Академічної і Наукової Співпраці» (IIASC) було представлено фінський досвід система підготовки учителів, який характеризується варіативністю змісту освіти, гнучкістю структури та технологій навчання, а також наявністю у студентів можливості адекватного проєктування свого власного професійного шляху, опираючись на власні інтереси та досвід.

При цьому єдиного та універсального напрямку підготовки для всіх педагогічних кадрів просто не існує. Система пропонує різноманіття прийомів, які допомагають майбутньому вчителю знайти самого себе як педагога, розвити у самому собі професійні якості та знайти свій власний стиль викладання. Відповідно, головною метою фінської системи освіти є підготовка учителя, який здатний до саморозвитку та розвитку свого власного науково-професійного шляху. У країні також впроваджується модель професійного розвитку вчителів, яка передбачає тісний взаємозв’язок між вищими та загальноосвітніми навчальними закладами. Основна концепція даної моделі полягає в тому, що шкільні вчителі на основі власного щоденного професійного досвіду «тренують» викладачів ЗВО. Своєю чергою викладачі ЗВО розповідають учителям про останні дослідження у напрямі різноманітних аспектів вивчення та методології освіти на основі власного досвіду.

Валдас Янкаускас, директор Центру дітей і молоді Литовської Республіки (LVJC), президент Європейської асоціації закладів неформальної освіти дітей та молоді (EAICY), присвятив свій виступ досвіду реалізації освітніх проєктів, які спрямовані на поширення в освітніх закладах кращих європейських практик, заснованих на базових європейських цінностях у галузі виховання дітей та молоді, з розвитку соціально-емоційних навичок, культури лідерства й партнерства, подолання булінгу (цькування) серед учасників освітнього процесу, підвищення якості освіти.

Так, у 2019-2020 роках за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки реалізовано проєкт «На шляху до змін», який спрямовано на розвиток і оцінювання соціальних та емоційних навичок у школах. Його основна мета – допомогти учням і вчителям здобути цінні життєві навички та зміцнити позитивні відносини в школі. Дедалі більше у світі говорять про соціально-емоційне виховання та його позитивний вплив на психічне здоров'я особистості.

Соціально-емоційні компетенції – це уміння утримувати увагу, системно, креативно й критично мислити, співчувати, працювати в команді. Школа, де глузування – звичне явище, не те місце, яке стимулюватиме дітей до навчання та дорослішання. Тому соціально-емоційне виховання організовується так, щоб і діти, і дорослі (не тільки учні, а й вчителі та батьки) отримали знання, установки і навички, які необхідні для зміцнення і збереження психічного здоров'я та формування цінностей, які допоможуть їм самореалізуватися й бути щасливими.

Литовський центр дітей та молоді спільно з міжнародними партнерами розробив методику з розвитку соціально-емоційних навичок особистості та охоче поділився своїми знаннями з освітньою спільнотою України.

Питанню психолого-педагогічного супроводу професійного розвитку особистості педагога були присвячені виступи: Валентини Поуль, завідувача кафедри психології та розвитку особистості Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат психологічних наук, доцент; Крістофер Талбот, незалежний міжнародний експерт, консультант із питань освіти в умовах надзвичайних ситуацій та відновлення, м. Женева, Швейцарія; Володимир Пономаренко, керівник освітніх програм громадської організації «Здоров’я через освіту», кандидат технічних наук.

Спікерами окреслені стратегічні напрями з упровадження суттєвих якісних змін у сучасній освіті, які обумовлені потребою створення безпечного, комфортного, здорового інклюзивного освітнього простору в новій українській школі. Важко переоцінити перспективність пошуку шляхів та ресурсів у створені такого освітнього середовища, яке б задовольняло практично потреби кожної дитини у розвитку її життєздатності, вміння не тільки адаптуватися до постійних змін сучасного суспільства, а й розвиватися в ньому та досягати успіху.

Доповідачі наголосили на необхідності подальшої скоординованої психосоціальної підтримки педагогів, оскільки оновлення змісту освіти й навчальних технологій, узгодженням їх із потребами учасників освітнього процесу, інтеграцією у світовий освітній простір передбачає їх орієнтацію на створення ефективних механізмів запровадження компетентнісного підходу в свою діяльність. Система психолого-педагогічного супроводу, яка склалася в області, надалі буде потребувати нових підходів до форм професійного зростання фахівців, які вплинуть на зміну славлення до якості викладання предметів у Новій українській школі, а в перспективі стимулюють потребу в самоосвітній діяльності, вдосконаленні фахової компетентності, підтримці та супроводу власних новацій при взаємодії Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та створених центрів професійного розвитку педагогічних працівників.

Микола Кириченко, ректор ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, член-кореспондент Національної академії наук вищої освіти України, доктор філософії, професор кафедри філософії і освіти дорослих, ознайомив учасників конференції з діяльністю Університету менеджменту освіти НАПН України щодо модернізації змісту післядипломної педагогічної освіти в умовах нової української школи.

Доповідь містила теоретичний аналіз сучасного стану розвитку післядипломної педагогічної освіти в Україні, виявлено найбільш важливі педагогічні та психологічні проблеми, що детермінують цей процес; окреслено основні тенденції й перспективи модернізації освітньої галузі в контексті реформування вітчизняної освіти. Микола Кириченко наголосив на соціальному значенні післядипломної педагогічної освіти в умовах розбудови Нової української школи, розкрив соціальну місію Університету менеджменту освіти та закладів ППО як інноваційних центрів підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителів і керівників Нової української школи.

Антон Дзюба, голова Правління благодійної організації «Фонд освітніх ініціатив», присвятив свою доповідь розвитку сучасної природничо-математичної (STEM) освіти. Спікер зазначив, що відповідно до Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) одним із дієвих сучасних інструментів інноваційного підходу у навчанні сьогодні є система навчання STEM, завдяки якій діти розвивають логічне, системне та критичне мислення, технічну грамотність, навчаються мріяти та розв’язувати поставлені задачі, стають новаторами, дослідниками, винахідниками, творцями.

Сьогодні вчителі працюють в умовах нової моделі освіти, реалізації концепції «Нова українська школа», запровадження інноваційних підходів до навчання та розвитку особистості, тому саме сьогодні настав час системного підходу до впровадження STEM-освіти. Донецька область – один із найбільших промислових регіонів України, попит на STEM спеціалістів збільшується щороку.

Вікторія Іваніщева, менеджерка проєктів (англійська мова), Британська Рада в Україні, доповіла про досвід спільної діяльності з ІППО щодо підвищення кваліфікації учителів англійської мови. Спікер розповіла про стандарти професійної поведінки вчителів різних кваліфікаційних категорій та шляхи їхнього фахового розвитку.

Від професійних умінь та цінностей учителів залежить їхня робота з учнями, батьками та колегами. Життєві уміння – це основа компетентностей, що закладені в концепцію Нової української школи. Учитель удосконалює їх передусім у собі і допомагає розвинути ці уміння учням.

У межах Конференції відбувся міжрегіональний науково-практичний онлайн-семінар «Науково-методичний супровід професійного розвитку фахівців освіти дітей з особливими освітніми потребами». Проведений масовий захід об’єднав зусилля науковців, практиків, державних і громадських діячів щодо вирішення актуальних питань підвищення рівня готовності фахівців загальної середньої, дошкільної та спеціальної  освіти до професійної діяльності в нових фахових умовах інклюзивної освіти.

У межах зустрічі Тетяна Лопухіна, завідувач відділу професійного розвитку фахівців освіти дітей з ООП  Донецького ОБЛІППО, акцентувала увагу на  практичній  реалізації парадигми професійної компетентності педагога в системі спеціальної та інклюзивної освіти.

Спікер розкрила психолого-педагогічні умови забезпечення ефективності процесу професійного розвитку педагогів у площині  реалізацій регіональної програми розвитку освіти «Освіта Донеччини в європейському вимірі  2017-2020 роки», а саме: створення навчально-професійного співтовариства – студенти, викладачі, педагоги шкіл і вихователі ЗДО; створення інтерактивного комунікативного середовища; розробка методичного інструментарію корекційного супроводу дитини з ООП в умовах навчального закладу та в закладах позашкільної освіти через проведення вебінарів, майстер-класів, практико-орієнтованих семінарів для підвищення професійної компетентності.

Цікавим і змістовним був виступ доктора педагогічних наук, професора, завідувачки  кафедри спеціальної та інклюзивної освіти «Донбаського державного педагогічного університету» МОН України Ірини Дмитрієвої. Професорка загострила увагу учасників на проблемах підготовки майбутніх фахівців у системі спеціальної освіти в умовах сьогодення, націлила увагу учасників на питаннях  розробки та впровадження  освітніх програм початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої  освіти для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку відповідно до Концепції НУШ, підкреслила необхідність обстеження та правильного діагностування (раннє втручання) дітей з особливими освітніми потребами, враховуючи їх  індивідуальні особливості і потреби для надання кваліфікованої  допомоги   командою професійних фахівців закладів освіти.

Також було представлено науково-практичні напрацювання відділу освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України. Наталія Ярмола загострила увагу учасників на інноваційних підходах до підготовки фахівців у закладах вищої освіти. Наголосила на визнанні компетентнісного підходу як нової парадигми вищої освіти, відповідно до якої Національна команда експертів із реформування вищої освіти України радить підходити до процесу удосконалення підготовки фахівців у вітчизняних закладах вищої освіти.

Андрій Лапін висвітлив ключові аспекти Інклюзивного вектора оновлення системи позашкільної освіти в Україні.

Наталія  Квітка зупинилась на особливостях розвитку емоційно-вольової сфери у дітей з особливими освітніми потребами засобами. Розкрила зміст арт-терапії (музикотерапія, пісочна терапія, ізотерапія, казкотерапія, ліплення, музично-рухова терапія, ігротерапія) у роботі з дітьми з особливостями розвитку.

Під час роботи Креатив-студії учасникам семінару надано можливість  ознайомитись  із сучасним  закладом освіти для дітей з особливими освітніми потребами Донеччини.

Також у межах Конференції проведено науково-методичний онлайн-семінар «Цифровізація освіти: кроки запровадження». Тема семінару сьогодні набуває надзвичайної актуальності, оскільки освіта — це один із базових елементів екосистеми (цифрових) інновацій та цифрової економіки загалом. Створення, залучення й утримання достатньої кількості спеціалістів, які володіють новими технологіями, потрібне для досягнення конкурентної переваги в цифровому світі. З появою нових технологій виникає попит на нові компетенції. Зростає дефіцит кваліфікованих працівників, набуття цифрових навичок стає базовою потребою.

Спікером семінару Людмилою Черніковою, проректором з навчально-методичної роботи, кандидатом педагогічних наук, доцентом КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», презентовано досвід Запорізької області, щодо розробки методології оцінювання готовності закладу освіти до цифровізації. Передусім спікер ознайомила учасників Конференції з результатами моніторингу інформатизації закладів освіти Запорізької області та досвідом запровадження Індексу цифрової готовності закладу освіти. Індекс вимірює стан цифровізації закладів освіти, а саме інфраструктури, доступу до мережі інтернет, наявність та ефективність використання пристроїв, ЕОРів, доступність, охоплення, інтенсивність та ефективність використання ІКТ, ставлення/ усвідомлення/сприйняття учасниками освітнього процесу, аналіз кращого досвіду та викликів тощо.

Наступний спікер Юрій Зайцев, керівник проєкту «Курс: освіта» ТВО «Нові знання», присвятив свою доповідь темі «Створення інформаційно-комунікаційного середовища сучасного закладу освіти».

«КУРС: Школа» – це програма для управління навчальними процесами (єдина база даних школи, облік санітарних норм, навантаження педагогів, обов’язкові статистична звітність, підготовка до друку документів про освіту, звіти будь-які користувацькі, взаємообмін даними з ІСУО,  вивантаження даних в ДІСО). Також учасників конференції ознайомлено з можливостями проєкту. Це модуль «Електронна атестація педагогічних працівників»; портал для «Управління підвищенням кваліфікації вчителів», розроблений з урахуванням вимог постанови КМУ від 21 серпня 2019 р. № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» та портал «NZ.UA» для вчителів, учнів, батьків (ведення: класних журналів, обліку відвідуваності, учнівських щоденників; публікація новин; автоматичні вибірки з внесених даних; зручне спілкування та обмін інформацією між усіма учасниками освітнього процесу). Портал «NZ.UA» автоматично синхронізується з «КУРС: Школа» та «ІСУО», не потребує додаткових оплат від закладів освіти.

Валентина Хіврич, керівник ГО «За кращу освіту», зазначила що використання цифрових технологій у процесі упровадження інклюзивного навчання забезпечує передусім оновлення знань за підтримки інформаційних ресурсів, що обираються здобувачами освіти зі світових електронних інформаційних мереж. Ці технології дають змогу практично без обмежень розширити навчальну аудиторію педагога, руйнуючи всі географічні й адміністративні кордони. Цифрові технології сприяють забезпеченню рівного доступу до якісної освіти дітей, які потребують інклюзивної освіти, та тих, які змушені навчатися на тимчасово окупованій частині України.

 

Крім цього, важливо визнати, що одним із напрямів щодо підвищення ефективності та якості корекційного та навчального процесу в умовах спеціальної та інклюзивної освіти є впровадження методик, що базуються на основі використання цифрової техніки, зокрема використання комп’ютера і його складових та створення різнопрофільних корекційних та навчальних програм.

Юрій Іваненко, учитель інформатики Слов’янського педагогічного ліцею Донецької області, завершив роботу семінару доповіддю на тему «Використання технологій дистанційного навчання засобами GOOGLE CLASSROOM».

Під час заходу учасники розглянули не тільки теоретичні питання, але й здобули практичний досвід та отримали змістовну інформацію щодо нових підходів до створення відкритого інноваційного освітнього середовища в системі післядипломної освіти. Конференція дозволила налагодити творчі зв’язки між науковцями, практиками, державними і громадськими діячами задля розв’язання актуальних проблем розробки та впровадження інноваційних технологій професійної підготовки та розвитку освітян впродовж життя.

Від імені організаторів висловлюємо вдячність усім учасникам цього заходу, які віднайшли час і долучилися до активної роботи. Дякуємо співорганізаторам, спікерам та всім учасникам за плідну роботу та висловлюємо щирі сподівання на нові щаблі професійної взаємодії!

Переглянути відеозапис Конференції можна за покликанням: https://youtu.be/SljvIBuLfaY,  ознайомитись із матеріалами Конференції можна буде на сайті за покликанням: https://sites.google.com/ippo.dn.ua/konf20/