13 квітня 2022 року кафедрою педагогіки і психології Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти проведена друга онлайн-зустріч «Супервізійна та інтервізійна підтримка психологів та педагогів в умовах військових дій». Захід об’єднав педагогічних працівників та психологів закладів дошкільної та загальної середньої освіти Донецької області.

Зустріч модерувала Валентина Поуль, завідувач кафедри педагогіки і психології, кандидат психологічних наук, доцент. Протягом активної взаємодії учасники висловили свої побажання та привітання миру, перемоги, відновлення, спокою в душі, витримки та здоров’я. Визначали, що важливе для кожного і що надихає жити, а саме: позитивні та добрі новини, відчуття безпеки, підтримка близьких, внутрішній самоконтроль, віра в перемогу, віра в найкраще. Обговорюючи можливості підтримки, учасники зазначили для себе прості речі: відпочивати, спати, гуляти, читати, спілкуватися, турбуватися про дітей та тварин, налаштовуватися на краще, малювати, бути разом із рідними, займатися хобі, за можливості роботи й допомоги іншим − брати участь у вебінарах психологів, працювати дистанційно, спілкуватися з колегами та друзями, мріяти, здійснювати волонтерство та кризове консультування.

Вправа «Кольорова парасолька» сприяла можливості визначити власні ресурси, які надають сили жити та є важливим фактором для успішного відновлення під час війни. Така взаємодія на початку може викликати супротив, оскільки «написала одне і застопорилась», водночас дозволяє визначати власні резерви «…а потім побачила, що в мене є досить багато речей, які я можу робити. І вони приносять мені задоволення. Почала посміхатися».

Важливою частиною зустрічі стало обговорення 2-х запитів педагогів, які турбують кожного: «Невизначеність… Невідомість… Недостовірність інформації... перестала вірити всім новинам. І тепер не розумію, що робити далі…», «Як знайти в собі сили повернутися до роботи в нинішніх реаліях життя?». Кожний мав змогу поділитися власною думкою, досвідом, надихнути і підтримати своїх колег.

Наприкінці зустрічі учасники виловили свої враження щодо життєвих цінностей, а саме: «Моя робота і я – це важливо. Але життя кожного – безцінне!», «Так, змінилися. Щоб мої близькі були поруч. Не треба відкладати на завтра те, що можна зробити або сказати сьогодні», «Цінності не змінилися. Змінилося ставлення, думки відносно деяких речей, людей», «Як же добре ходити на роботу кожного дня і проводити заняття з дітьми, а не дистанційно», «Ми рідко замислювались над цінністю власного життя та життя рідних. Зараз розуміємо, що лише це і важливо, усе інше − мішура», «Мир, життя, діти та рідні вийшли на перший план» ...

Щиро вдячні всім учасникам за тепле спілкування, що надихає та підтримує!

Бажаємо всім Миру, Перемоги, Мрій про мирне майбутнє!