07.11.2024 Донецьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти у партнерстві з ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України організовано Х науково-практичну конференцію «Досягнення та виклики національно-патріотичного виховання в регіоні», яка об’єднала понад 600 учасників із м. Києва, Донецької, Львівської та Хмельницької областей в очному та дистанційному форматах.

Конференція мала на меті об’єднати науковців, педагогів, громадських діячів та представників влади для обговорення досягнень, викликів та нових підходів до національно-патріотичного виховання в регіоні та в Україні в цілому. Учасники мали змогу проаналізувати результати впровадження виховних ініціатив, поділитися ефективними практиками, обговорити проблеми формування патріотичної свідомості молоді, а також визначити перспективи розвитку та вдосконалення підходів до виховання з урахуванням соціокультурних і політичних умов Донецької області.

На знак подяки та підтримки ЗСУ учасники конференції долучилися до акції виготовлення парафінових свічок, які згодом будуть передані до прифронтових районів для забезпечення теплом та світлом військових.

Упродовж пленарного засідання учасників конференції привітали Олександр Шевченко, заступник голови Донецької облдержадміністрації; Олена Тяпка, головна спеціалістка відділу змісту освіти, позашкільної освіти та виховної роботи головного управління загальної середньої освіти директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України; Олена Урдей, заступниця директора – начальниця управління освітою та інновацій департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації; Микола Кириченко, ректор ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України; Володимир Авдєєнко, керівник Київського обласного центру підготовки населення до національного спротиву.

Під час засідання Лілія Золкіна, начальниця управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання Донецької облдержадміністрації, представила основні положення проєкту соціальної програми з утвердження української національної та громадянської ідентичності у Донецькій області, яка буде реалізована до 2028 року.

Людмила Цюнь, завідувачка відділу екології Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України, розповіла про досвід реалізації еколого-патріотичного виховання молоді як важливої передумови формування свідомого громадянського суспільства.

Катерина Журба, завідувачка лабораторії національно-патріотичного виховання Інституту проблем виховання НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, висвітлила актуальність розвитку моральної стійкості молоді перед маніпулятивним впливом ворожої пропаганди.

Головний спеціаліст відділу організації історичних досліджень та аналізу українського державотворення Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський підкреслив важливість меморіалізації російсько-української війни під час дії воєнного стану, наголосивши на необхідності створення національного пантеону, пам'ятників військовим та символів, що передаватимуть історію подій нинішнього воєнного часу наступним поколінням. За його словами, меморіалізація є особливо важливою саме під час війни, а не після неї, адже суспільство потребує додаткових моральних опор та нагадування про спільну боротьбу за незалежність.

Дар’я Вербицька, керівниця відділу PR i Marketing агенції Molfar, розповіла про особливості OSINT-розслідування, які агенція здійснює на державному та приватному рівнях. Агенція вивчає відкриті джерела інформації, такі як соціальні мережі, публічні реєстри, новинні сайти та супутникові знімки, щоб збирати та аналізувати дані для виявлення потенційних загроз, розкриття шахрайських схем і відстеження прихованої ворожої пропаганди.

Важливість створення системи наступності в національно-патріотичному вихованні висвітлив Андрій Дубяга, завідувач відділу національного виховання, позашкільної та громадянсько-історичної освіти Донецького облІППО.

Завершилося пленарне засідання нагородженням переможців і призерів обласного національно-патріотичного квесту «Знай і люби свій край» та обласного конкурсу відеороликів-візитівок з національного виховання «Національне виховання – майбутнє держави». Нагороджувала учасників Тетяна Сідашева, директорка департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації.

Напрацьованим досвідом і новими ідеями щодо організації національно-патріотичного виховання в умовах дії воєнного стану та післявоєнного відновлення учасники конференції ділилися на тематичних секціях.

Секція 1. «Вплив історико-культурної спадщини на формування національної ідентичності»

Перша секція конференції, керівниками якої були Ольга Лаврут, професор кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти Донецького облІППО, доктор історичних наук, доцент, та Ірина Рибак, методистка відділу національного виховання, позашкільної, громадянсько-історичної освіти Донецького облІППО, «Відмінник освіти України», презентувала актуальні, змістовні та практико зорієнтовані доповіді вчительства Донеччини.

Так, Ганна Соколова, учителька історії Черкаської гімназії Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області, керівник гуртка «Історичне краєзнавство» Донецького ОЦТК, член координаційної ради з питань утвердження української національної ідентичності та громадянської ідентичності при Краматорській РДА⸴ ВА Донецької області), у виступі «Сучасне українське законодавство про формування національної та громадянської ідентичності» поділилася досвідом, як через свою професійну діяльність довела важливість участі у розбудові громадянського суспільства.

Ольга Лаврут у виступі на тему «Світогляд в умовах сучасної України» наголосила на актуальності розвитку в цілому критичного та системного мислення пересічної людини і здобувачів освіти в контексті вивчення історії.

На деяких аспектах декомунізації у своїй доповіді «Важливість збереження історико-культурної спадщини в процесі становлення незалежної України» наголосила Людмила Кучерук, заступниця директора з виховної роботи Вугледарського навчально-виховного комплексу «МРІЯ» (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад) Вугледарської міської ради Донецької області.

Марина Бурлачка, викладачка Краматорського фахового коледжу технологій та дизайну, в контексті доповіді «Історико-культурна спадщина як складова формування національної ідентичності: практичні аспекти реалізації в закладі фахової передвищої освіти» поділилася досвідом роботи зі здобувачами освіти.

Світлана Котляр, учителька української мови та літератури КЗ «Маріупольський навчально-виховний комплекс «Ліцей-школа № 48» Маріупольської міської ради Донецької області», презентувала питання «Формування національної ідентичності та патріотизму засобами кіноекранізації на уроках української літератури».

До роботи секції долучилося 25 осіб.

Секція 2. «Система наступності та розбудова національного виховного простору в освітній системі»

Під час роботи другої секції, учасниками якої стали понад 95 представників педагогічної спільноти закладів загальної середньої та позашкільної освіти (керівники – Андрій Дубяга, завідувач відділу національного виховання, позашкільної та громадянсько-історичної освіти; Олена Золотар, методистка відділу національного виховання, позашкільної та громадянсько-історичної освіти), було зазначено, що всеохопливий виховний простір передбачає створення повсякчасного виховного впливу, який би не обмежувався часом перебування учня в закладі освіти. Увагу також було зосереджено на таких питаннях, як модель наскрізного виховання в НУШ, створення атмосфери єдності та патріотизму в закладі освіти, формування української національної та громадянської ідентичності в умовах дистанційного навчання та воєнного стану.

Ціннісно-усвідомлений трикутник виховного простору НУШ у своєму виступі представила Інеса Боднарчук, заступниця директора з виховної роботи Слов'янського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 Слов'янської міської ради Донецької області. Криголами як інструмент ефективного виховання презентувала Оксана Дейнекіна, заступниця директора Новогродівського ОЗЗСО І-ІІІ ступенів №7 Новогродівської міської ради Донецької області. Власним досвідом та інноваціями у напрямі національно-патріотичного виховання також поділилися:

• Жанна Єрьоменко (учителька географії Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №13 Білозерської міської ради Донецької області) «Виховання національної ідентичності через мистецькі твори на уроках географії»;
• Олена Полоус (учителька математики Новогродівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 10 ім. Тараса Шевченка Новогродівської міської ради Донецької області) «Народжені в Україні – заряджені перемагати!»;
• Валентина Ушмодіна (заступниця директора з виховної роботи Нікольської гімназії «Софія» із ЗОШ І ступеня №2 Нікольської селищної ради Донецької області) «Всеохопливий виховний простір в системі освіти у поступі до формування української національної та громадянської ідентичності в умовах дистанційного навчання та воєнного стану».

Учасниками секції була визначена необхідність упровадження інновацій у національно-патріотичне виховання учнів, активної імплементації інтерактивних форм і методів, а також використання потенціалу онлайн-платформ; забезпечити реалізацію концепту наскрізного виховання в освітньому процесі з урахуванням ціннісного компоненту, посилити роботу щодо залучення всіх наявних суб’єктів до виховного процесу з метою розбудови всеохопливого виховного простору.

Секція 3. «Початкова та дошкільна освіта: формуємо громадянську ідентичність»

У світі, що постійно змінюється, діти стикаються з великою кількістю інформації та різноманітними соціальними викликами. Завдання освіти – допомогти їм зорієнтуватися в цьому потоці, сформувавши в них критичне мислення, толерантність і почуття відповідальності за майбутнє своєї країни.

Завідувачка відділу дошкільної і початкової освіти Донецького облІППО Наталія Капінус зазначила, що процес формування громадянської ідентичності починається з дошкільного віку і продовжується в початковій школі, де закладаються основи для подальшого розвитку особистості.

Ольга Усачова, методистка відділу дошкільної і початкової освіти Донецького облІППО, підкреслила, що українська мова є потужним інструментом для формування національної ідентичності. Саме через мову діти вчаться любити свою країну, шанувати традиції та висловлювати свої думки. Вивчення рідної мови – це занурення в багатий культурний світ.

Методистка відділу дошкільної та початкової освіти Донецького облІППО Алла Сопільник наголосила на важливості виховання патріотичних почуттів у наймолодших українців як невід'ємного складника становлення майбутніх громадян України.

Під час практичного блоку секції було презентовано інноваційні підходи, що дозволяють ефективно формувати громадянську ідентичність.

Яна Жбанчик, учителька початкових класів Спасько-Михайлівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Новодонецької селищної ради Донецької області, розповіла про особливості виховання патріотизму у молодших школярів в умовах воєнного часу.

Тетяна Ониксимова, в. о. директора Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 11 «Казка» Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області, представила присутнім довід з організації роботи з національно-патріотичного виховання старших дошкільників в умовах онлайн-навчання.

Галина Власова, учителька початкових класів Нововодянської загальноосвітньої школи I-II ступенів Білозерської міської ради Покровського району Донецької області, презентувала інноваційні методики, які допомагають формувати громадянську свідомість у дітей молодшого шкільного віку.

Галина Засипка, вихователька-методистка Закладу дошкільної освіти №11«Мрія» Покровської міської ради Донецької області, розповіла про ефективність патріотичного виховання дошкільнят в умовах дистанційної освіти.

Світлана Пищальник, вихователька Сергіївського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Колосок» Краматорського району Донецької області, ознайомила з народознавством як основою сучасного національного виховання дітей дошкільного віку.

Ольга Жмуренко, викладачка математичних дисциплін комунального закладу «Покровський педагогічний фаховий коледж», розповіла про нові методи формування громадянської ідентичності учнів на уроках математики в початкових класах.

Яна Куреєва, вихователька освітнього простору «Розумний їжачок» для дітей старшого дошкільного віку Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області, зосередила увагу педагогів на використанні петриківського розпису як засобу національно-патріотичного виховання дошкільників.

За підсумками роботи секції освітяни засвідчили ефективність системного підходу до формування громадянської ідентичності, який передбачає тісну співпрацю сім’ї, закладів дошкільної та початкової освіти. Для досягнення цієї мети необхідно розвивати у дітей такі ключові компетентності, як патріотизм, толерантність, відповідальність і критичне мислення. Сім’я відіграє визначальну роль у формуванні первинних цінностей, заклади дошкільної освіти створюють безпечне середовище для розвитку, а початкова школа продовжує формувати міцний фундамент громадянської ідентичності. Спільнота освітян Донеччини згуртована й продовжує наполегливу працю у формуванні громадянської ідентичності дітей шляхом упровадження інтерактивних методів навчання, цифрових технологій, створюючи мережеву співпрацю між усіма учасниками освітнього процесу.

До роботи секції долучилося понад 150 освітян Донеччини.

Секція 4. «Розвиток мовлення молодого покоління українців як наскрізний компонент освітнього процесу в НУШ»

Засідання секції відбулося за модерацією Ігоря Ціка, завідувача кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти, кандидата педагогічних наук, та Тетяни Байдаченко, методистки відділу мовно-літературної та мистецької освіти Донецького облІППО, заслуженої вчительки України.

У роботі секції участь взяли близько 50 освітян, серед яких були педагоги-практики, а також методисти Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Програма секції передбачала 8 виступів учасників із Білозерської, Вугледарської, Дружківської, Званівської, Костянтинівської, Нікольської, Часовоярської громад.

Власними практичними напрацюваннями щодо роботи з медіатекстами як ефективною стратегією формування комунікативних компетентностей учнів поділився Георгій Бойко, учитель української мови та літератури Новоукраїнського закладу загальної середньої освіти Вугледарської міської ради Донецької області.

У своїй доповіді Тетяна Гатеж, учителька української мови та літератури Костянтинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №16 Костянтинівської міської ради Донецької області, розглянула питання поєднання інновацій та уроків розвитку мовлення для покоління «digital native».

Не менш цінними були зауваги Тетяни Вакал, учительки початкових класів, заступниці директора з НВР Нововодянської ЗОШ І-ІІ ступенів Білозерської міської ради Донецької області, щодо використання цифрових технологій для розвитку мовлення початківців.

Ольга Гордієнко, заступниця директора з навчально-виховної роботи, учителька української мови та літератури Нікольської гімназії «Софія» із загальноосвітньою школою І ступеня №2 Нікольської селищної ради Донецької області, запропонувала загалу обговорити питання розвитку мовлення молодого покоління українців як наскрізний компонент освітнього процесу в НУШ.

Алла Легуцька, учителька української мови та літератури Верхньокам’янської ЗОШ І-ІІ ступенів Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області, продемонструвала потенціал розвитку мовлення на уроках словесності як наскрізного компоненту освітнього процесу в НУШ.

Інший аспект розвитку мовлення здобувачів освіти – через систему вправ «Усний твір-опис приміщення за картиною в художньому стилі» – окреслила Наталя Кирій, учителька української мови та літератури, зарубіжної літератури Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №17 Дружківської міської ради Донецької області.

Цікавою також для учасників секції була доповідь Надії Горелової, учительки англійської мови Часовоярського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №17 Часовоярської міської ради Донецької області, – «Виховання патріотизму через мовленнєві практики на уроках англійської мови».

У цілому ж досвід Донеччини щодо розвитку мовлення здобувачів освіти в НУШ на уроках української мови за допомогою опорних карток висвітлила заслужена вчителька України Тетяни Байдаченко, методистка відділу мовно-літературної та мистецької освіти, викладачка кафедри суспільно-гуманітарної та медійної освіти Донецького облІППО.

Загалом учасники конференції відзначили актуальність усіх питань і проблем, що так чи інакше обговорювалися на секції.

Після виступів загал одностайно підтримав думку щодо необхідності активного поширення презентованого досвіду формування у здобувачів освіти НУШ наскрізних умінь та ключових навичок ХХІ століття, удосконалення системи роботи з розвитку мовлення молодого покоління. Надактуальним залишається питання національно-патріотичного виховання на уроках та в позаурочний час шляхом використання якісного дидактичного матеріалу націєтворчого вмісту.

Секція 5. «Управлінський аспект національно-патріотичного виховання в ЗЗСО»

Управлінський аспект відіграє ключову роль у національно-патріотичному вихованні учнів, оскільки саме від якісної організації, планування та контролю залежить ефективність виховного процесу. Завдяки продуманій управлінській діяльності освітні заклади можуть створювати середовище, яке сприяє формуванню національної самосвідомості та громадянської відповідальності учнів. Секція, організована Денисом Малєєвим, першим проректором з наукової роботи та цифровізації Донецького облІППО, Вадимом Абизовим, завідувачем кафедри управління та адміністрування Донецького облІППО, кандидатом політичних наук, та Ганною Щербиніною, методисткою відділу менеджменту загальної середньої освіти, зібрала 70 керівників закладів освіти Донеччини – очно та дистанційно.

Секція керівників закладів загальної середньої освіти була орієнтована на аналіз теоретичних засад організації національно-патріотичного виховання, а також на висвітлення практичного досвіду освітніх установ у цьому напрямі. Учасники обговорення зосередили увагу на сучасних підходах до формування громадянської свідомості та національної ідентичності, обмінявшись передовими методиками та ефективними практиками, що сприяють зміцненню почуття приналежності до нації та розвитку патріотичних цінностей серед учнівської молоді.

Так, віцепрезидент Міжнародної академії геоінформатики, кандидат технічних наук Іван Галенко представив інноваційний проєкт командно-штабної гри «Кіберджура». Гру створено для спільної підготовки молоді країн групи Рамштайн, аби підвищити обізнаність учасників та розвинути їхні навички у протидії сучасним викликам у військовій і кібернетичній сферах. Проєкт має на меті сформувати нове покоління, здатне ефективно діяти в умовах гібридних загроз і цифрових викликів.

За словами Галенка, «Кіберджура» забезпечить учасників знаннями й навичками, необхідними для сучасної оборони, зокрема, у сферах кібербезпеки, стратегічного мислення та командної роботи. Особливу увагу в грі приділено розвитку вмінь протистояти дезінформації, керуванню в умовах кіберконфліктів, а також інтеграції традиційних військових знань із сучасними цифровими навичками. Програма передбачає роботу в команді, навчальні завдання та симуляції, що відображають реалії сьогоднішніх конфліктів.

«Кіберджура» орієнтована на студентів, курсантів військових закладів та активну молодь, яка зацікавлена у сфері оборони. Очікується, що гра стане частиною широкої кмпанії, спрямованої на об’єднання зусиль країн Рамштайн для спільної протидії гібридним загрозам.

Вікторія Швечикова, директорка Нікольської гімназії «Софія» із загальноосвітньою школою І ступеня №2 Нікольської селищної ради Донецької області, висвітлила управлінські підходи, спрямовані на формування громадянської свідомості та ціннісних орієнтирів у молоді. Важливим складником цього підходу є інтеграція національних цінностей в освітній процес, що сприяє усвідомленню учнями своєї ідентичності та вихованню активної громадянської позиції. Особливу увагу приділено створенню тематичних просторів, таких як «Кімната новітньої історії», які надають учням можливість глибше ознайомитися з історією рідного краю та усвідомити важливість збереження національної пам'яті.

На важливості стратегічного планування в контексті національно-патріотичного виховання учнів наголосила Світлана Антикало, консультантка Маріупольського центру професійного розвитку педагогічних працівників Маріупольської міської ради Донецької області. Особливу увагу приділено інтеграції сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, таких як онлайн-платформи, мобільні додатки, технології VR/AR у виховний простір, а також активній співпраці школи з місцевими органами влади та громадськими організаціями. Ефективність роботи оцінюється через моніторинг та регулярну оцінку результатів, що дозволяє забезпечити поступове покращення рівня патріотичного виховання та досягнення вагомих результатів у розвитку національної ідентичності учнів.

Наталія Оврашова, заступниця директора з виховної роботи Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 Білозерської міської ради Донецької області, розкрила роль шкільного самоврядування у системі національно-патріотичного виховання. Задіяність учнів у самоврядуванні допомагає їм усвідомлювати свої права й обов’язки як громадян, а також розвиває соціальну відповідальність.

Основними напрямами роботи є організація святкування державних свят, конкурсів та культурно-історичних заходів, присвячених українській історії, традиціям і культурі. Важливу роль у цьому процесі відіграє залучення учнів до планування й організації заходів, що сприяє розвитку в них лідерських якостей та почуття відповідальності. Наприклад, учнівські комітети беруть участь у підготовці презентацій про відомих українських діячів, організації зустрічей з ветеранами та волонтерами, а також в акціях, присвячених підтримці українських військових. Такий підхід створює умови, за яких учні не просто спостерігають, але й активно беруть участь у процесах, що сприяють формуванню патріотизму.

Олена Урдей, заступниця директора – начальниця управління освіти та інновацій департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації висвітлила досвід розбудови системи національно-патріотичного виховання у Львівській області.

Завідувач кафедри управління та адміністрування, кандидат політичних наук, доцент Вадим Абизов розрив особливості поєднання принципів універсального дизайну з національно-патріотичним оформленням освітнього простору закладу загальної середньої освіти, надавши практичні рекомендації щодо втілення такого задуму.

Результати конференції

За результатами роботи заходу підготовлено «Матеріали Х обласної науково-практичної конференції „Досягнення та виклики національно-патріотичного виховання в регіоніˮ» (збірник тез) і методичний порадник «Наскрізне виховання крізь предметну складову».

До збірника тез увійшли матеріали виступів учасників конференції, у яких розглянуто проблеми національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в регіоні, запропоновано шляхи їх розв’язання через розкриття таких питань: «Вплив історико-культурної спадщини на формування національної ідентичності», «Всеохопливий виховний простір в системі освіти у поступі до формування української національної та громадянської ідентичності», «Початкова та дошкільна освіта: формуємо громадянську ідентичність», «Розвиток мовлення молодого покоління українців як наскрізний компонент освітнього процесу в НУШ», «Управлінський аспект національно-патріотичного виховання в ЗЗСО».

Методичний порадник «Наскрізне виховання крізь предметну складову»  також укладено в межах роботи конференції. Зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в нашій країні, яка потерпає від зовнішньої агресії, такий підхід є логічним й актуальним. Для розкриття потенціалу всіх предметів щодо наскрізного виховання працювала потужна група фахівців усіх предметних галузей, щоб надати як загальні рекомендації, так і конкретні приклади імплементації наскрізного виховання через предметну складову.

Цей методичний порадник є неоціненною допомогою для кожного педагогічного працівника, адже надані матеріали допоможуть якісно та різнобічно імплементувати наскрізний компонент виховання у професійну діяльність. Це буде великим кроком не тільки для успіху реформи освіти в Україні, а й значним внеском у розбудову освіти України.

Із збірником та методичним порадником можна познайомитись за покликанням.

Усі матеріали конференції (сертифікати учасників, презентації, фото, відеозаписи тощо) можна переглянути за покликанням.